Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Матвєєвої О.А., Нагорняка В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим в інтересах держави до Фороської селищної ради Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку за касаційними скаргами ОСОБА_6, подану її представником - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, подану в інтересах Фороської селищної ради Автономної Республіки Крим на рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року,

У січні 2013 року заступник прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим в інтересах держави, звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Фороської селищної ради 27-ї сесії 6-го скликання від 05 квітня 2012 року № 17, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для передачі її безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки земельна ділянка, відповідно до Генерального плану Великої Ялти, розташована у функціональній зоні зелених насаджень загального користування, де не передбачене житлове будівництво. У зв'язку з цим просив суд визнати недійсними рішення Фороської селищної ради та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 869667, реєстраційний № 011194971001471, виданий ОСОБА_6

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 02 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року рішення суду першої інстанцій скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення Фороської селищної Ради № 17 від 04 квітня 2012 року "Про затвердження гр. ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га по передачі їй безоплатно, у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 869667 реєстраційний номер 011194971001471, виданий ОСОБА_6 Зобов'язано ОСОБА_6 повернути земельну ділянку площею 0,15 га, вартістю 909 390 грн. 00 коп., за вказаною вище адресою.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі Фороська селищна рада Автономної Республіки Крим, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно виходив із того, що Фороська селищна рада, як орган, який уповноважений розпоряджатись землями територіальної громади, приймаючи рішення № 17 від 05 квітня 2012 року, діяв у межах повноважень та у відповідності до приписів земельного законодавства, зокрема ст. 118 ЗК України. Таким чином не підлягають задоволенню вимоги про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що рішення Фороської селищної Ради № 17 від 05 квітня 2012 року про затвердження гр. ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки їй у власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не відповідає вимогам ст. 20, 39 ЗК України, оскільки згідно повідомлення Головного архітектора м. Ялти від 05 вересня 2012 року єдиною діючою документацією на території Великої Ялти, у тому числі з 01 січня 2012 року до теперішнього часу на території с. Олива Фороської сільради, є Генеральний план Великої Ялти, затверджений постановою Ради Міністрів АР Крим № 618 від 09 жовтня 2007 року, відповідно до якого ця земельна ділянка розташована у функціональній зоні зелених насаджень загального користування, в якій житлове будівництво не передбачено.

Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених законом.

Судами встановлено, що рішенням Фороської селищної ради № 2 від 23 вересня 2011 року затверджено схему генплану с. Олива по встановленню меж селища, розроблену ТОВ "Кримський інститут екології та проектування" на підставі рішення сесії Фороської селищної ради № 14 від 10 серпня 2011 року. Надано дозвіл Комунальному підприємству "Управління селищного господарства" Фороської селищної ради на розробку проекту землеустрою по встановленню меж с. Олива на території, площею 439 га.

Рішенням Фороської селищної ради № 33 від 15 листопада 2011 року затверджено схему генерального плану кварталу садибної забудови "Іфігенія" у с. Олива Фороської селищної ради, кварталу встановлено категорію земель - "землі житлової та громадської забудови".

Рішенням Фороської селищної ради 27-ї сесії 6 скликання від 05 квітня 2012 року № 17 ОСОБА_6 затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га, з передачею її безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та передано відповідачу у власність зазначену земельну ділянку.

На підставі зазначеного рішення 09 квітня 2012 року ОСОБА_6 отриманий державний акт серії ЯЛ № 869667 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 011194971001471 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм.

В силу ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про визнання недійсним рішення селищної ради та державного акту на право власності на земельну ділянку не врахував, що приймаючи рішення № 2 від 23 вересня 2011 року про затвердження схеми генплану с. Олива по встановленню меж селища та рішення № 33 від 25 листопада 2011 року про затвердження схеми генерального плану кварталу садибної забудови "Іфігенія" у с. Олива, Фороська селищна рада діяла у межах своїх повноважень та на виконання вимог ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не вірно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, судові рішення не можна залишатися без змін, а тому підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги ОСОБА_6, подану її представником - ОСОБА_7 та Фороської селищної ради Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року скасувати, а рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 02 квітня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.