Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "СГ "ТАС") про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Посилався на те, що на підставі довіреності він володіє та розпоряджається автомобілем марки "ДЕУ", державний номерний знак АЕ 2394 ЕВ.

29 серпня 2013 року приблизно о 8 год. 30 хв. на вул. Кокчетавській у м. Кривий Ріг сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до автотоварознавчого дослідження від 16 грудня 2013 року № 310/13 вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля "ДЕУ", складає 6 157 грн 51 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Фольксваген" застрахована у ПрАТ "СГ "ТАС", позивач звернувся до нього з документами щодо ДТП, однак листом від 24 жовтня 2013 року № 11518 позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки на момент звернення автомобіль "ДЕУ" вже частково відремонтований.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 6 213 грн 67 коп., моральну шкоду в розмірі 3 000 грн та судові витрати.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2014 року в якості співвідповідача у справі залучено ПрАТ "СГ "ТАС".

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди 6 213 грн 67 коп. та моральну шкоду в розмірі 500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПрАТ "СГ "ТАС" правомірно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, а тому вона підлягає стягненню з ОСОБА_4

Судами встановлено, що на підставі довіреності, посвідченої 24 липня 2011 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, ОСОБА_6 надала ОСОБА_3 і ОСОБА_7 право володіти та розпоряджатися автомобілем марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_1.

29 серпня 2013 року приблизно о 8 год. 30 хв. на вул. Кокчетавській у м. Кривий Ріг сталася ДТП за участю автомобіля марки "ДЕУ", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля "Фольксваген", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до автотоварознавчого дослідження від 16 грудня 2013 року № 310/13 вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля "ДЕУ", складає 6 157 грн 51 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Фольксваген" застрахована у ПрАТ "СГ "ТАС", позивач звернувся до нього з відповідними документами щодо обставин ДТП, однак листом від

24 жовтня 2013 року № 11518 йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки на момент звернення автомобіль "ДЕУ" вже частково відремонтований.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК України має власник.

Відповідно до ч. 1 ст. 395 ЦК України речовим правом на чуже майно є право володіння.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України (435-15) .

Доказами, що підтверджують правову підставу володіння автомобілем, можуть бути свідоцтво про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування вказаним автомобілем.

Позивач володіє автомобілем "ДЕУ" на підставі довіреності, якою ОСОБА_6, як власник зазначеного автомобіля, надала йому право, серед інших, одержувати належні їй відшкодування за заподіяну шкоду її автомобілю, в тому числі внаслідок ДТП.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що ОСОБА_3 має право звертатися із позовом про захист свого права володіння автомобілем та відшкодування завданої майну шкоди.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, оскільки суди правильно застосували до вказаних правовідносин норми матеріального права.

За таких обставин рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року законні та обґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.