Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Головного управління юстиції Херсонської області, приватного підприємства "Нива - В.Ш.", ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів недійсними, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року,

У серпні 2012 року ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування вимог посилався на те, що 31 липня 2008 року між банком та дочірнім сільськогосподарським підприємством "Млин-Сервіс" малого приватного підприємства "Таврія" (далі - ДСП "Млин-Сервіс" МПП "Таврія") укладено договір про надання овердрафту № 89/2008Ю. На забезпечення виконання зобов'язань за договором овердрафту 22 серпня 2008 року між банком та МПП "Таврія" укладено іпотечний договір № 89/2008Ю/1-5, за умовами якого підприємство передало в іпотеку банку нежитлову будівлю - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ганками загальною площею 367,2 кв. м, споруди № 1, № 2, розташовану по АДРЕСА_1, та належну на праві власності МПП "Таврія". Згідно договору іпотеки вартість переданого в іпотеку майна становить 539 612 грн. Рішенням господарського суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року стягнуто солідарно з ДСП "Млин-Сервіс" МПП "Таврія", МПП "Таврія", спільного сільськогосподарського підприємства "Науково-виробнича фірма "Насіння-Сервіс" (ССТОВ "НВФ "Насіння-Сервіс") на користь банку заборгованість за договором овердрафту від 22 серпня 2008 року № 89/2008Ю/1-5. Оскільки у добровільному порядку боржник рішення суду не виконав, державний виконавець відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - ВДВС ГУЮ у Херсонській області) виніс постанову про опис та арешт предмета іпотеки. Банк вважав, що державним виконавцем не були дотримано вимог чинного законодавства щодо організації та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: не було повідомлено банк як іпотекодержателя про проведення прилюдних торгів; продаж нерухомого майна здійснено за ціною, нижчою, ніж встановлена договором іпотеки; не було надіслано протокол проведення прилюдних торгів та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; невірно визначено наступного учасника торгів; кошти від реалізації іпотечного майна надійшли не іпотекодержателю, а іншій установі. На підставі вищенаведеного позивач просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлової будівлі кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ганками загальною площею 367,2 кв. м, споруди № 1, № 2, розташованого по АДРЕСА_1, які відбулися 28 березня 2012 року; визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 12 квітня 2012 року.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Брокбізнесбанк" просить скасувати вказані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення таким вимогам закону не відповідають.

Судами встановлено, що 31 липня 2008 року між акціонерним банком "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є ПАТ "Брокбізнесбанк", та ДСП "Млин-Сервіс" МПП "Таврія" укладено договір про надання овердрафту № 89/2008Ю.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором овердрафту 22 серпня 2008 року між банком та МПП "Таврія" укладено іпотечний договір № 89/2008Ю/1-5, за умовами якого підприємство передало в іпотеку банку нежитлову будівлю - кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ганками загальною площею 367,2 кв. м, споруди № 1, № 2, розташовану по АДРЕСА_1, та належну на праві власності МПП "Таврія".

Згідно з п. 1.4 договору іпотеки вартість переданого в іпотеку майна становить 539 612 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року стягнуто солідарно з ДСП "Млин-Сервіс" МПП "Таврія", МПП "Таврія", ССТОВ "НВФ "Насіння-Сервіс" на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за договором овердрафту від 22 серпня 2008 року № 89/2008Ю/1-5 у розмірі 12 363 584 грн 38 коп.

Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Херсонській області від 19 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року.

30 серпня 2011 року державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Херсонській області винесено постанову про приєднання вищевказаного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження про стягнення з МПП "Таврія" боргу за 156 виконавчими листами.

У зв'язку з невиконанням рішення господарського суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року у добровільному порядку державним виконавцем ВДВС ГУЮ у Херсонській області проведено опис та арешт майна боржника - нежитлової будівлі кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ганками загальною площею 367,2 кв. м, споруди № 1, № 2, розташованої по АДРЕСА_1.

12 березня 2012 року між ВДВС ГУЮ у Херсонській області та приватним підприємством "Нива-B.Ш" укладено договір, за яким підприємство зобов'язалось організувати та провести прилюдні торги.

28 березня 2012 року відбулися прилюдні торги з початковою ціною нерухомого майна у розмірі 112 331 грн.

Переможцем прилюдних торгів визнано ОСОБА_4, яка запропонувала ціну за предмет іпотеки у розмірі 13 000 000 грн.

Згідно акта до протоколу прилюдних торгів № 2212079 з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, переможець прилюдних торгів ОСОБА_4 відмовилася від підпису протоколу торгів, що передбачено розділом 4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року (z0745-99) (далі - Тимчасового положення).

Відповідно до протоколу про проведення прилюдних торгів від 10 квітня 2012 року № 2212079/1 на підставі ст. 45 Закону України "Про іпотеку" переможцем прилюдних торгів оголошено ОСОБА_3, який запропонував ціну за предмет іпотеки у розмірі 113 331 грн.

Протокол про проведення прилюдних торгів від 10 квітня 2012 року № 2212079/1 фактично по своїй суті та характеру є договором купівлі-продажу.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів під час організації та проведенні прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, які б суттєво вплинули на їх результати, та відсутні підстави для визнання прилюдних торгів недійсними.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

В матеріалах справи відсутні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий напис нотаріуса чи договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4-4 постанови від 27 серпня 1976 року № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (v0006700-76) , при розгляді справи суд зобов'язаний звертати увагу, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис майна, зокрема, чи перелічено у акті опису інше майно, в тому числі те, що знаходиться у власності боржника з іншими особами, яке не описувалось, а також чи не описано те майно, на яке стягнення не може бути звернене за виконавчими документами або може бути звернене лише у передбачених законодавством випадках. Встановивши, що описане майно, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами або за даними вимогами, суд відповідно до ч. 7 ст. 203 ЦПК виключає це майно з опису незалежно від заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, ухвалюючи рішення, на вказані положення закону уваги не звернув, не перевірив, чи ухвалювалось судом рішення про звернення стягнення на предмет застави, чи вчинявся нотаріусом виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, чи укладався між сторонами договору іпотеки договір про задоволення вимог іпотекодержателя, тому передчасно дійшов висновку про відмову у позові.

Апеляційний суд, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України вищевказані порушення суду не усунув та передчасно дійшов висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду не можуть вважатися законними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" задовольнити частково.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.