Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.

Суддів:

Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду АР Крим від 22.09.2011 року, -

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 361189,89 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також надання позивачу усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 16 березня 2010 року даний позов задоволений частково. В рахунок заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2008 року у розмірі 361189,886 грн. (що за курсом долара США складає 46665,36 доларів США) звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки №861 від 22 квітня 2008 року – квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1700 грн. судового збору та витрати на ІТЗ у розмірі 250 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 10 серпня 2010 року апеляційна скарга позивача задоволена. Рішення суду першої інстанції скасовано. Позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 361189,89 грн., з яких: 321747,16 грн. – заборгованість за кредитом, 31192,66 грн. – заборгованість по відсоткам, 1801,02 грн. заборгованість по комісії, 6449,04 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов"язання. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №861 від 22 квітня 2008 року – квартиру АДРЕСА_1. Надано ПАТ КБ "ПриватБанк" право на продаж предмету іпотеки – зазначеної квартири, за договором купівлі-продажу будь-якій особі-покупцеві в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" від імені ОСОБА_5 на власний розсуд, але за ціною не менше ніж за 328250 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на ІТЗ.

Ухвалою Верховного Суду України від 6 липня 2011 року касаційна скарга відповідача задоволена частково. Рішення апеляційного суду в частині задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано з передачею справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2011 року апеляційна скарга позивача задоволена частково. Позов ПАТ КБ "ПриватБанк" в частині звернення стягнення на предмет іпотеки задоволений. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 22 квітня 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 що належить відповідачу на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 361189,89 грн., шляхом надання іпотеко держателю – ПАТ КБ "ПриватБанк" права продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, передбаченим ст. 38 Закону України "Про іпотеку" на підставі договору купівлі-продажу, за початковою ціною не нижче 518050 грн., що еквівалентно 65000 доларам США.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням апеляційного суду подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його змінити в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, звернувши стягнення на предмет іпотеки за початковою ціною не нижче 328250 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи №2-206/10, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги позову про звернення стягнення на предмет іпотеки встановив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку". При цьому, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 518050 грн., що еквівалентно 65000 доларам США виходив з того, що зміст умов договору іпотеки не містить даних щодо погодження сторонами цини продажу предмета іпотеки за наслідками ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. В матеріалах справи відсутні дані про ініціювання позивачем питання щодо оцінки майна. Вартість квартири, що є предметом іпотеки, на момент її придбання відповідачем складала 328250 грн. та була еквівалентною 65000 доларам США. Надання позивачу права продажу предмета іпотеки повинно бути пов"язане з початковою ціною не нижчою за звичайну ціну на спірну квартиру, станом на день ухвалення рішення, з урахуванням офіційного курсу долара США, встановленого НБУ.

Згідно висновків апеляційного суду початкова ціна предмету іпотеки має складати 518 050 грн., що еквівалентно 65 000 доларам США станом на день ухвалення рішення – 22 вересня 2011 року. Така ціна предмету іпотеки, на думку апеляційного суду, є звичайною на цей вид майна.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 33.4 договору іпотеки №861, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 в забезпечення виконання останнім зобов"язань за кредитним договором, сторони визначили, що вартість предмета іпотеки – квартири АДРЕСА_1 складає 328250 грн.

При визначенні ціни предмету іпотеки апеляційним судом не враховано та не надано належної оцінки тим обставинам, що така ціна встановлена в самому договорі іпотеки та є його умовою. Не враховано, що за наявності між сторонами спору щодо такої ціни та залежно від того, яка сторона оспорює оцінку предмета іпотеки, вона зобов"язана за змістом ч.3 ст. 10 ЦПК України довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Разом з тим, в ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції не було враховано вказаних обставин, не надано їм належної правової оцінки.

Висновки апеляційного суду щодо встановлення мінімальної ціни продажу предмета іпотеки на рівні 65000 доларів США – 518 050 грн. (на момент винесення рішення) та відповідність такої ціни звичайній ціні на цей вид майна належним чином не мотивовані та не підтверджуються матеріалами справи.

Зазначене вище свідчить про неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, неповноту перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого суду, порушення норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу, призвело до поверхового та неправильного вирішення спору.

Враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене ними рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв’язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України таке рішення слід скасувати з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2011 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.