Колегія суддів cудової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Гончара В.П., Олійник А.С.,

Нагорняка В.А., Ступак О.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про встановлення дати початку виплати щомісячної страхової суми у зв'язку з професійним захворюванням, та стягнення недоплаченої страхової суми, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2011 року,

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, просив встановити дату початку виплати страхової виплати в зв`язку з стійкою втратою працездатності внаслідок професійного захворювання 22 жовтня 2009 року та стягнути з відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі недоплату по виплатам в сумі 3211, 35 грн.

Посилався на те, що працював у вугільній промисловості на різних посадах і отримав професійне захворювання. Згідно довідки МСЕК від 13 січня 2010 року серія НОМЕР_1, позивачу було встановлено 60% стійкої втрати працездатності і визнано інвалідом 3 групи. 27 січня 2010 року на підставі вказаного висновку призначено одноразову допомогу та щомісячну грошову суму, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку. Початок виплат встановлено з 25 листопада 2009 року безстроково. ОСОБА_3 вважав, що страхові виплати мають проводитись з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання, тобто у його випадку з 22 жовтня 2009 року, оскільки це є датою встановлення остаточного діагнозу, визначененого Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини.

Рішенням Петропавлівського районного суду від 2 серпня 2010 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Постановлено, що виплата щомісячної страхової виплати у зв`язку з професійним захворюванням, яка встановлена та виплачується ОСОБА_3 згідно постанови про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 27 січня 2010 року повинна виплачуватись з 22 жовтня 2009 року, а не з 25 листопада 2009 року. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 недоплачену щомісячну страхову виплату, за період з 22 жовтня 2009 року по 25 листопада 2009 року включно, в сумі 3211,35 грн.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції послався на те, що відповідачем було вірно встановлено дату початку сплати страхових виплат у зв`язку з втратою професійної працездатності внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу з дати встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, зазначив, що 22 жовтня 2009 року лікарською експертною комісією було зроблено висновок про те, що захворювання, яке він має, є професійним, тому слід встановити дату початку виплати страхових сум саме з 22 жовтня 2009 року.

З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Судами встановлено, що з 23 травня 1986 року по 10 лютого 2009 року ОСОБА_3 працював у вугільній промисловості на різних посадах . 10 лютого 2009 року звільнений у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

З 14 жовтня 2009 року по 23 жовтня 2009 року ОСОБА_3 пройшов стаціонарне обстеження у терапевтичному відділенні клініки ДП "Український НДІ промислової медицини", де лікарською експертною комісією було зроблено висновок про те, що наявні у нього захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першого-другого ступеню (пиловий бронхіт першого ступеню, емфізема легень першого-другого ступеню), фаза загострення ЛН першого-другого ступеню, вегетативно-сенсорна полінейропатія рук, помірно виражена з периферичним ангіодіотонічним синдромом та трофічними порушеннями на кистях, двосторонній плечолопатковий періартроз, артоз у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів, ДФА колін суглобів, нейросенсорна приглухуватість, є професійними.

Відповідно до висновку МСЕК від 13 січня 2010 року, позивачу було встановлено 60% втрати професійної працездатності первинно, визнано його інвалідом третьої групи (а.с.9).

27 січня 2010 року постановою Фонду призначено позивачу щомісячну виплату в разі часткової або повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплати якої постановлено проводити безстроково з 25 листопада 2009 року.

Відповідно до підпункту 3.2.1 п. З Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 83 від 22 грудня 2005 року (v0083583-05) , право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

За положеннями ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право страхові виплати, передбачені ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності". Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому медико-соціальна експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності.

Аналіз відповідних положень закону свідчить про те, що МСЕК є органом, висновок якого є єдиною підставою для початку нарахування Фондом відповідних виплат.

Висновок апеляційного суду про те, що виплати слід нараховувати з дня встановлення діагнозу у ДП "Український НДІ промислової медицини" не грунтується на законі, оскільки вказана установа може визначати лише характер захворювання, однак це не є підставою для початку нарахування Фондом відповідних виплат.

Наведене свідчить про те, що рішення апеляційного суду постановлене із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Натомість судом першої інстанції всебічно та повно встановлено обставини справи та дано їм вірну юридичну оцінку.

За положеннями ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2011 року скасувати, рішення Петропавлівського районного суду від 2 серпня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.