Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Київського відділення публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03 серпня 2011 року № 2828, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, оскільки нотаріусом при вчиненні виконавчого напису порушено вимоги ст. 88 Закону України "Про нотаріат" щодо безспірності заборгованості. Крім того, ПАТ "Укрсоцбанк" не повідомило позивача про розмір заборгованості, яка виникла, та про порядок її розрахунку, не надало можливості висловити свої заперечення. Позивач вважає зазначену суму заборгованості завищеною, оскільки відповідачем не було враховано проплачену ним суму у розмірі 2 000 доларів США.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи

відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або

недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку відповідно до вимог ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив з того, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 діяла в межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про нотаріат" (3425-12) та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій. Суди правильно встановили, що виконавчий напис вчинено нотаріусом правомірно на підставі наданих кредитором документів, які узгоджуються зі встановленим Кабінетом Міністрів України переліком документів у постанові від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) .

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, отже, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 листопада 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.