Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів:Кадєтової О.В. Мостової Г.І., Ізмайлової Т.Л., Наумчука М.І.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "Сведбанк", третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2012 року,

У серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса ВРТ за №133731, зареєстрованим в реєстрі за №4209 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис суперечить вимогам ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", ст. 88 Закону України "Про нотаріат" та п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) . Крім того, зауважила, що іпотечний договір на якому був вчинений виконавчий напис за рішенням суду розірвано.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис ВРТ №133731 від 13 червня 2012 року, зареєстрований в реєстрі за №4209 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 на договорі іпотеки від 16 травня 2008 року, який укладено між ОСОБА_6 та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", посвідчений 16 травня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №12417, про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2012 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалене у справі рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ОСОБА_8 та ВАТ "Сведбанк" 16 травня 2008 року укладений кредитний договір за №2608/05808/88-023 відповідно до умов якого останнім надано ОСОБА_8 кредит в розмірі 25000 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 10% річних до 16 травня 2018 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_8 між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_6 16 травня 2008 року укладено іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

В зв'язку з невиконанням ОСОБА_8 умов кредитного договору відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з метою вчинення виконавчого напису на нерухоме майно, яке перебувало в іпотеці на підставі вказаного вище договору іпотеки.

13 червня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було вчинено виконавчий напис за №4209, відповідно до якого нотаріус запропонувала звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 щодо розірвання кредитного та іпотечного договорів, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Розірвано кредитний договір №2608/0508/88-023 від 16 травня 2008 року та розірвано іпотечний договір від 16 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9. який зареєстрований в реєстрі за №12417. В решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено (а.с.40-44).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 22 лютого 2012 року вказане заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 до ВАТ "Сведбанк" про розірвання кредитного договору відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковим рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 14 листопада 2012 року заява ОСОБА_8 щодо ухвалення додаткового рішення задоволена. В задоволені позову ОСОБА_6 до ВАТ "Сведбанк" про розірвання договору іпотеки відмовлено.

Частиною 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (1172-99-п) , а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (z0282-12) .

Пунктом 2.3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (z0282-12) , який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

За змістом п. 3.1, 3.2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку та ст. 87 Закону України "Про нотаріат" заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (1172-99-п) , за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Із роз'яснень викладених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" за № 2 від 31 січня 1992 року (v0002700-92) , при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 (483-76-п) Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог апеляційний суд правомірно виходив з того, що позивачем 26 жовтня 2011 року було отримано повідомлення банку щодо дострокового виконання зобов'язання з попередженням в разі його невиконання про звернення стягнення на предмет іпотеки, як того вимагає ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (z0283-04) .

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2012 року відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.