Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства "Здолбунівське автотранспортне підприємство - 1761" про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року,

У січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Здолбунівське АТП-1761" про видачу трудової книжки, проведення розрахунку та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та трудової книжки при звільненні.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку відповідно до вимог ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив з наявності передбачених ст. 233 КЗпП України підстав, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом (понад 14 років), але не подано заяви про поновлення цього строку, хоча вимоги позову є обґрунтованими.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, отже, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 27 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.