Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Харківської міської ради, Гаражного кооперативу "Ювілейний", треті особи: Десята Харківська державна нотаріальна контора, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на гаражний бокс, визнання права власності в порядку спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дзержинського районного суду

м. Харкова від 2 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2011 року

У березні 2010 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради, гаражного кооперативу "Ювілейний" про визнання права власності на гаражний бокс, визнання права власності на гаражний бокс в порядку спадкування за законом.

Посилалась на те, що її чоловік ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був членом гаражного кооперативу "Ювілейний", користувався гаражним боксом НОМЕР_1. Вона є спадкоємцем померлого чоловіка, проте їй відмовляють у видачі свідоцтва про право власності на гараж в порядку спадкування за законом, оскільки за життя чоловік право власності належним чином не зареєстрував в органах БТІ. Просила визнати, що гараж належав на праві власності її померлому чоловікові ОСОБА_7 та визнати за нею право власності на цей гараж в порядку спадкування за законом.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1968 року ОСОБА_7 був членом гаражно-будівельного кооперативу "Ювілейний", що знаходиться у АДРЕСА_1, який побудований ним за власні кошти, був правомірним користувачем гаража (а.с.7, 8, 86, 91).

Також судами встановлено, що гараж знаходиться на земельній ділянці, виділеній гаражно-будівельному кооперативі "Ювілейний" (а.с.83,84).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди, посилаючись на ст. 376 ЦК України, виходили з того, що гараж є самочинним будівництвом та

ОСОБА_6 не надано доказів того, що гараж збудований на земельній ділянці, відведений для цієї мети.

Проте такі висновки судів зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ст. 12 Закону України "Про власність", який діяв на час придбання ОСОБА_7 гаражу (внесення паю) у гаражному кооперативі, основою створення владності є п раця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримане в результаті спадщини або здійснення інших угод.

Згідно зі ст. 15 цього ж Закону, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про власність" володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Виходячи з роз’яснень, викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року № 5 "Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних із діяльністю гаражно-будівельних кооперативів" (v0005700-91) , у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Відмовляючи в позові, суди в порушення зазначених норм матеріального права та ч. 3 ст. 212 ЦПК України не звернули увагу на те, що земельна ділянка на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 15 жовтня 1966 року виділялась саме для будівництва гаражного кооперативу (а.с.83), та не з’ясували, чи сплачений ОСОБА_7 повністю пай за гараж, отже не встановили, чи виникло на час його смерті у нього право власності на гараж з огляду на вищенаведені норми закону .

Наведене свідчить про те, що суди не встановили характер правовідносин сторін на час їх виникнення з точки зору законності будівництва гаража та набуття права власності на майно членом гаражно-будівельного кооперативу, та не визначились із правовідносинами, що виникають в порядку спадкування такого майна.

Оскільки судами порушено норми матеріального права, і відповідно до цього в порушення вимог ст. 214 ЦПК України не встановлено фактичні обставини справи колегія суддів вважає, що рішення судів не можуть вважатись законними та обґрунтованими і підлягають скасуванню з направленням на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2011 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_6 до Харківської міської ради, Гаражного кооперативу "Ювілейний", треті особи: Десята Харківська державна нотаріальна контора, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на гаражний бокс, визнання права власності в порядку спадкування за законом направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.