Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Касьяна О.П., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради, КП "Одеспроект", Одеського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_5, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам", треті особи: Перша Одеська державна нотаріальна контора, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, Державних актів на право власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити певні дії, встановлення межі земельних ділянок, стягнення майнової шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії на рішення апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2011 року,

У липні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є власником житлового будинку з надвірними спорудами на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02 жовтня 1984 року. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, яка була відведена його родині у 1946 року під індивідуальну забудову.

12 грудня 2002 року він звернувся до Одеської міської ради з проханням надати йому у власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд. На це звернення він отримав відмову на підставі того, що межі земельної ділянки, суміжного землекористувача ОСОБА_5 не відповідають межам ділянки в натурі. Не зважаючи на це, у 2004 році ОСОБА_5 було видано Державний акт з помилкою. Позивач стверджував, що помилку документації ОСОБА_5 зроблено КП "Одеспроект", яке невірно вказало координати одного з кутів її земельної ділянки, в результаті чого на креслені ділянка зсунулась в бік сусідніх ділянок на 3,4 метри, утворивши "просвіт" між ділянками одного боку, та накладку на дві сусідні земельні ділянки з іншого боку. Посилаючись на вказані обставини, просив визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД № 020740 розташованої за адресою: АДРЕСА_2, виданого Одеською міською радою 04.12.2003 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010350500249 на ім'я ОСОБА_6 Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД № 046537, розташовану за адресою АДРЕСА_2, виданого Одеською міською радою 09.10.2004 року та зареєстрованою в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010450501441, на ім'я ОСОБА_5 Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку. Зобов'язати Одеську міську раду передати йому спірну земельну ділянку розміром 0,0927 га.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 5 липня 2011 року позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 046537 за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0913 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, виданий 09 листопада 2004 року на ім'я ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати на проведення судової експертизи в розмірі 4500 грн. В іншій частині позову було відмовлено.

Встановлено порядок виконання рішення, згідно з яким, після набрання ним законної сили це рішення є підставою для Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам" для внесення змін до технічної документації щодо правильності конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0913 га та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0913 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на ім'я ОСОБА_5 з планом меж земельної ділянки відповідно до висновку судової експертизи № 4е/с від 17.03.2011 року.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2011 року, рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним і скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 046537 за адресою АДРЕСА_2, площею 0,0913 га. для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, виданий 09 листопада 2004 року та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат по проведенню судовою експертизи в розмірі 4500 грн. скасовано та у справі в цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов'язано ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам" внести зміни до технічної документації щодо конфігурації спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель на ім'я ОСОБА_5 з планом меж відповідно до висновку судової експертизи № 4е/с від 17 березня 2011 року.

Витрати по оплаті експертизи покладено на ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам" в розмірі 4500 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник були предметом дослідження апеляційного суду і при їх дослідженні та встановленні, судом були дотриманні норми матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовує.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.