Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" до ОСОБА_4 про стягнення збитків за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Маневицької філії на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 12 вересня 2012 року, додаткове рішення Маневицького районного суду Волинської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2013 року,

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Маневицького районного суду від 22 червня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (далі - ПАТ "Волиньобленерго") до нього про стягнення 26 214 грн 30 коп., яким позов задоволено і стягнуто з нього на користь позивача вказану суму грошових коштів.

Зазначав, що після ухвалення рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року йому стали відомі нові обставини по справі, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні суду, ні особам, які беруть участь у справі, а саме в листопаді 2011 року він одержав лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 жовтня 2011 року № 32 - 01/6 - 3508, яким були встановлені порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) з боку позивача, зокрема, вказано, що ПАТ "Волиньобленерго" не мало права проводити розрахунок збитків за актом згідно з вимогами Методики визначення обсягу та вартості спожитої електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та встановлено відсутність факту крадіжки електроенергії. Крім того, ПАТ ",Волиньобленерго" не виконало обов'язків, передбачених п. 38 ПКЕЕН в частині періодичності проведення контрольного огляду електролічильника, що виключає можливість застосування трирічного терміну обрахування збитків. В акті про порушення ПКЕЕН від 28 грудня 2009 року відсутня інформація щодо засобів вимірувальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології, на підставі показів яких має бути визначена площа поперечного перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення, що виключає можливість розрахунку збитків, виходячи з поперечної площі перерізу проводу підключення; не врахувало факту своєчасного письмового повідомлення споживачем про пошкодження засобів обліку, що згідно п. 1.2 Методики виключає можливість застосування даної методики.

Ураховуючи викладене, заявник просив скасувати рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 12 вересня 2012 року у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року у цивільній справ № 2 - 306/2010.

Додатковим рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 10 грудня 2012 року в задоволенні позову ПАТ "Волиньобленерго" відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2013 року вищезазначені судові рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Волиньобленерго" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди, давши належну оцінку листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 жовтня 2011 року № 32 - 01/6 - 3508 (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про скасування рішення Маневицького районного суду Волинської області від 22 червня 2010 року у зв'язку з нововиявленими обставинами та відмову в задоволенні позову ПАТ "Волиньобленерго", встановивши відсутність доказів щодо позаоблікового використання відповідачем електроенергії до 28 грудня 2009 року.

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Маневицької філії відхилити.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 12 вересня 2012 року, додаткове рішення Маневицького районного суду Волинської області від 10 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 22 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.