Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Приходько І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року по справі № 826/1812/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтлайн-ІТ" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 31 грудня 2014 року № 316, визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки та по складанню акта від 06 січня 2015 року № 8/26-53-22-01-26- 23721848 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Ріторно" та ТОВ "Сібол".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу від 31 грудня 2014 року № 316 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки". В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі від 31 грудня 2014 року № 316 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ріторно" та ТОВ "Сібол" за період з 01 січня 2011 року по 30 грудня 2013 року.

На підставі вказаного наказу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено відповідний акт від 06 січня 2015 року № 8/26-53-22-01-26-23721848.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених норм Податкового кодексу України (2755-17) суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки виникає за умови завчасного надіслання до початку перевірки платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Зазначене узгоджується з правом платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, закріпленого у підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, та обов'язком платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що передбачено пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14, де чітко визначено, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами, оскаржуваний наказ та повідомлення про проведення перевірки позивача від 05 січня 2015 року № 48/10/26-53-22-01-11 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення лише 05 січня 2015 року о 18 год. 33 хв. за наступними адресами: Донецька обл., Артемівський район, м. Артемівськ, вул. Соборна, буд. 10, оф. 3; та м. Київ, проспект Миру, буд. 15-А, а отримано позивачем лише 16.01.2015 року.

При цьому, і в оскаржуваному наказі, і в повідомленні про початок проведення перевірки датою початку документальної позапланової невиїзної перевірки зазначено 06 січня 2015 року.

Наведене свідчить, що відповідач надіслав наказ про призначення перевірки та повідомлення про початок перевірки за день до початку такої перевірки, тобто, не завчасно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що дії ДПІ у Дніпровському районі щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Ріторно" та ТОВ "Сібол" за період з 01 січня 2011 року по 30 грудня 2013 року вчинені з порушенням норм статті 79 Податкового кодексу України, а, отже, є протиправними.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року по справі № 826/1812/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.