Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", яке діє через представника Зеленчук Марину Олегівну, на рішення Хмельницького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2013 року,

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом у якому просив визнати пункт 2.4 кредитного договору, укладеного сторонами 15 липня 2008 року, та четверту графу таблиці додатку 1 до кредитного договору у частині встановлення підвищеної процентної ставки у розмірі 115,8 % річних за користування кредитом у разі прострочення платежу недійсними.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору відповідач надав йому споживчий кредит у розмірі 10000 грн під 38,6 % річних на строк до 01 січня 2011 року. Відповідач включив у кредитний договір несправедливі умови щодо встановлення підвищеної процентної ставки у розмірі 115,8 % річних за користування позичальником кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу). На думку позивача вказана частина правочину не відповідає вимогам закону і є недійсною.

Рішенням Хмельницького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2013 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Універсал Банк" просить вказані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити нову ухвалу про задоволення її скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити.

Доводи касаційної скарги представника ПАТ "Універсал Банк" не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вірно виходив із того, що умови кредитного договору про встановлення підвищеної процентної ставки у розмірі 115,8 % річних за користування позичальником кредитом понад установлений строк суперечать принципу добросовісності, є несправедливими і вносять істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін, погіршуючи положення споживача.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", яке діє через представника Зеленчук Марину Олегівну, відхилити.

Рішення Хмельницького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.