Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
15 квітня 2013 року м. Київ
( Додатково див. рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області (rs24747878) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Волинської області (rs26204683) )
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О.,
Мартинюка В.І., Матвєєвої О.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та виселення,
в с т а н о в и л а:
У березні 2011 року прокурор м. Луцька звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та виселення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 травня 2007 року між ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3, які перебувають у родинних відносинах, укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Позивач вважає, що оскільки рішеннями Луцького міськрайонного суду визнано обмін жилими приміщеннями, договори купівлі-продажу між ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, ОСОБА_13, недійсними, то вправі звертатися до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, яке не потребує визнання правочинів недійсними, а саме договору дарування між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_11; і договору купівлі-продажу між ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2012 року позовні вимоги задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1.
Усунуто перешкоди в праві користування житлом шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 19 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року рішення апеляційного суду Волинської області від 19 вересня 2012 року скасовано, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 червня 2012 року залишено в силі.
У квітні 2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд цієї ухвали з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Прикладами неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зокрема ст. 388 ЦК України, заявник вважає:
- ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року та від 11 квітня 2012 року, якими скасовано рішення апеляційних судів, а рішення судів першої інстанції про відмову в задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено в силі;
- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2012 року, якою рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без змін.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353- 360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) зі змінами роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Зі змісту заяви та ухвали, про перегляд якої її подано, не вбачається неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах у порівнянні з ухвалами, на які здійснюється посилання, оскільки в них мають місце різні підстави та зміст позовних вимог й різні фактичні обставини.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що передбачені статтею 355 ЦПК України підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року відсутні.
Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
У допуску справи за позовом прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та виселення, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
М.А. Макарчук
М.В. Дем'яносов
А.О. Леванчук
В.І. Мартинюк
О.А. Матвєєва