6-15921зп13 Про визнання недійсним договору іпотеки - 15.04.2013 Прийняття

У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 23 квітня 2007 року її чоловік ОСОБА_5 уклав з ПАТ "ОТП Банк" договір іпотеки, за яким в іпотеку на забезпечення виконання умов кредитного договору передано житловий будинок АДРЕСА_1. Оскільки укладеним договором іпотеки порушено права їхніх малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, орган опіки та піклування згоди на укладення цього договору не давав, просила визнати його недійсним.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 4 липня 2012 року залишено без змін.

У квітні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2012 року (яка здана до поштового відділення 28 березня 2013 року, що підтверджується штемпелем на конверті) з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального закону, зокрема ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей".

На підтвердження викладених у заяві доводів додано:

- ухвалу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2012 року в справі за позовом про визнання договору іпотеки недійсним, якою рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.

- ухвалу колегії суддів Верховного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі за позовом про визнання недійсним іпотечного договору, якою судові рішення залишено без змін.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Зі змісту заяви та доданої до неї копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 (v0011740-11) , заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб'єктивних прав та обов'язків учасників відповідних правовідносин; у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; у різному застосуванні правил аналогії права чи закону у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки надані для порівняння ухвала колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 серпня 2012 року та ухвала колегії суддів Верховного Суду України від 22 лютого 2012 року, постановлені у справах у подібних правовідносинах, проте за різних фактичних обставин, що встановлені судом. А тому із них не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей".

Колегія суддів вважає, що наведені в заяві ОСОБА_3 підстави для перегляду судового рішення в порядку, встановленому главою 3 розділу 5 ЦПК України (1618-15) відсутні, тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", ОСОБА_7 про визнання недійсним договору іпотеки, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2012 року до провадження Верховного Суду України відмовити.