Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Головуючого: Макарчука М.А., Суддів: Дем'яносов М.В., Коротун В.М. Леванчук А.О., Матвєєва О.А., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8, треті особи: приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, Перша Запорізька державна нотаріальна контора, Управління Держкомзему в м. Запоріжжя Запорізької області, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та визнання права власності на земельну ділянку,

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до відповідачів та просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 04 березня 2011 року за р. № 709, у частині Ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 2310100000:02:005:0051); визнати за ним право власності на Ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 2310100000:02:005:0051), посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 17 липня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори Процюк Н.П. за р. № 1-485, він набув право власності на Ѕ частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного договору, відповідач ОСОБА_5 подарувала позивачу Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці площею 534 м2 за вищевказаною адресою. Співвласником іншої Ѕ частини житлового будинку на час укладення договору дарування була відповідач ОСОБА_5 Під час укладення договору дарування не було вирішено питання про право на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, проте у п. 9 договору дарування зазначено, що "зміст ст. 120 Земельного кодексу України сторонам роз'яснено". Відповідач ОСОБА_5 продала свою Ѕ частини житлового будинку відповідачам ОСОБА_6 та ОСОБА_8.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 04 березня 2011 року за реєстраційним номером 709, в частині Ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:02:005:0051), визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:02:005:0051), вирішено питання розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25 липня 2012 року вищевказане рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 травня 2012 року скасовано, ухвалено нове рішення, позов ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 липня 2012 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2012 року.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

До заяви про перегляд судового рішення з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах ОСОБА_4 додав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2011 року, від 15 лютого 2012 року, від 26 грудня 2012 року, від 16 січня 2013 року.

Разом з тим, наведені заявником доводи щодо неоднакового застосування норм матеріального права, на які він посилається, стосуються оцінки судом фактичних обставин справи щодо даного конкретного спору, отже не можуть бути підставами згідно вимог ч. 1 ст. 355 ЦПК України для перегляду судових рішень.

З огляду на наведене, у допуску справи до провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_8, треті особи: приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, Перша Запорізька державна нотаріальна контора, Управління Держкомзему в м. Запоріжжя Запорізької області, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району, про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та визнання права власності на земельну ділянку про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2012 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.