Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Підгірцівської сільської ради, ОСОБА_5, треті особи: Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області, приватне підприємство "Фокус-2002" про визнання недійсними рішень Підгірцівської сільської ради, державних актів на право власності на земельні ділянки, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2011 року,-

У листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 11.02.2005 року на ім’я ОСОБА_5

Під час розгляду справи доповнила свої позовні вимоги та просила також скасувати рішення Підгірцівської сільської ради, відповідно до якого відповідачу було надано право на приватизацію земельних ділянок та стягнути з нього на її користь моральну шкоду, яку оцінила у 10 000грн.

В обґрунтування позову посилалась на те, що під час приватизації земельних ділянок ОСОБА_5, у межі цих ділянок було включено землі комунальної власності, а саме: під'їзна дорога до належної їй земельної ділянки, на якій розташований її житловий будинок по АДРЕСА_1, в зв'язку з чим відсутній проїзд до нього. Крім того, зазначала, що їй заподіяно моральну шкоду незаконними діями відповідача по приватизації проїзду.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2011 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що відповідач у встановленому законом порядку набув право власності на земельні ділянки площею 0,5311 га, тобто саме на ту площу, яка була в його користуванні. При цьому, посилався на те, що суду не було надано доказів того, що спірна частина земельної ділянки є землею комунальної власності чи дорожнього господарства.

Під час установлення зазначених фактів судами не були порушені норми процесуального права, судові рішення відповідають вимогам матеріального права та обставинам справи.

Установивши, що на час вирішення спору не існує генерального плану та детального плану села Креничі, врахувавши положення норм ст. ст. 38, 39, 83 ЗК України, які визначають порядок використання земель житлової та громадської забудови й здійснення права власності на землю територіальної громади, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними і скасування рішення Підгірцівської сільської ради від 29.11.2004 року та державних актів на право власності на земельні ділянки від 11.02.2005 року, виданих на ім."я ОСОБА_5

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.