Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Червинської М.Є., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Середино-Будської районної ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 16 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 червня 2011 року,

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом. Посилалася на те, що рішенням Середино-Будського районного суду від 25 серпня 2010 року була поновлена на роботі на посаді редактора комунальної організації Середино-Будської районної ради "Редакція газети "Знамя труда". 26 серпня 2010 року працівник редакції ОСОБА_5 видав наказ № 22, яким поновив її на роботі, проте на роботу вона не виходила, так як вважала, що вказаний наказ є незаконним. 1 березня 2011 року у приміщенні Середино-Будського районного суду при розгляді її позову вона дізналась, що рішенням Середино-Будської районної ради від 29 жовтня 2011 року вона звільнена з посади головного редактора комунальної організації Середино-Будської районної ради "Редакція газети "Знамя труда" за прогул без поважних причин. Звільнення є незаконним у зв’язку з тим, що не приймала участі в сесії районної ради, прогулів не скоювала, не одержувала наказ про звільнення, державною виконавчою службою була скасована постанова "Про закриття виконавчого провадження про поновлення її на роботі". Просила суд поновити її на роботі, стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за вимушений прогул та моральну шкоду.

Рішенням Середино-Будського районного суду від 16 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 червня 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

На підставі ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Середино-Будського районного суду Сумської області від 16 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.