Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В., Мартинюка В.І.,

Мостової Г.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Долинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно та скасування рішення міської ради, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2011 року,

У травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом до ОСОБА_4 в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, визнати незаконним та скасувати рішення № 12 виконавчого комітету Долинської міської ради від 28 січня 2010 року про передачу в особисту власність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1.

рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2011 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, визнано неправомірним та скасовано рішення № 12 виконавчого комітету Долинської міської ради від 28 січня 2010 року про передачу в особисту власність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та скасовано видане відповідачу свідоцтво про право власності від 28 січня 2010 року на зазначену квартиру.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої інстанції та апеляційної інстанції, виходили з того, що незважаючи на те, що свідоцтво про право власності на квартиру видане на ім'я ОСОБА_3 з формальних підстав скасовано, це не позбавляє ОСОБА_4, за наявності належно оформленого заповіту, визнати за ним права власності на Ѕ частину квартири.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Як встановлено судами, ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Долинської міської ради від 18 жовтня 1990 року оформив право власності на квартиру АДРЕСА_1 та 11 березня 1991 року отримав свідоцтво про право власності.

Відповідно до заповіту від 12 квітня 1997 року ОСОБА_5 зазначену квартиру заповів своєму синові ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1.

рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2009 року визнано частково недійсним рішення виконкому Долинської районної ради народних депутатів № 210 від 18 жовтня 1990 року та свідоцтво про право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_5

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, рішення виконкому Долинської міської ради від 18 жовтня 1990 року про передачу у власність ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право особистої власності на цю квартиру визнані недійсними з моменту їх прийняття (видачі), то відсутні підстави вважати, що на момент смерті останнього вказана квартира належала йому на праві власності, а, відповідно, входила до складу спадкового майна та могла бути успадкована позивачем.

З огляду на викладене у суду не було підстав для визнання за ОСОБА_5 права власності на частину цієї квартири в порядку спадкування і задоволення заявлених ним вимог.

Проведенням приватизації квартири АДРЕСА_1 в 2010 році ОСОБА_4 права позивача не порушені.

Виходячи з наведеного, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.

рішення оскарженню не підлягає.