Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Горелкіної Н.А.,Завгородньої І.М., Євтушенко О.І.,Ситнік О.М.,розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2012 року,

Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 22 липня 2008 року між ним та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 541/1С, за яким остання отримала 10 тис. грн. зі сплатою 3% річних строком до 01 грудня 2011 року для газифікації індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 Роздольненського району АР Крим. На забезпечення виконання грошового зобов'язання між позивачем та ОСОБА_7 укладений договір поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 03 липня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 21 309 грн. 37 коп., яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2012 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 58 грн. 81 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2012 року рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2012 року в частині відмови у задоволені позову про стягнення неустойки: за прострочення погашення кредиту та сплати процентів; за прострочення сплати комісії; за прострочення страхування майна, переданого у заставу; за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту; за прострочення надання щорічної фінансової звітності скасовано. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість за кредитним договором: неустойку за прострочення погашення кредиту та сплати процентів за період з 01 липня 2011 року по 13 липня 2012 року у розмірі 5440 грн. 46 коп.; неустойку за прострочення страхування майна, переданого у заставу у розмірі 277 грн.; неустойку за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту у розмірі 277 грн.; неустойку за прострочення надання щорічної фінансової звітності у розмірі 1 грн.

Відмовлено Кримському республіканському Фонду індивідуального житлового будівництва на селі у задоволені позову про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неустойки за прострочення сплати комісії з інших підстав. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судом апеляційної дотримано не було.

Відповідно до частини 1 статті 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою першою розділу V ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

У статтях 74- 76 ЦПК України врегульовано порядок вручення судових повісток. У ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Тобто, належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, є розписка про отримання судової повістки з підписом особи, яка бере участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга Кримського республіканського Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2012 року зареєстрована у суді 29 жовтня 2012 року за вх. № 10621. Ухвалами апеляційного суду від 27 листопада 2012 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 04 грудня 2012 року на 11 год.

У зв'язку з отриманням судової повістки тільки 01 грудня 2012 року ОСОБА_6 телеграмою просила перенести судове засідання (а.с. 103), у зв'язку з чим судовий розгляд було відкладено на 18 грудня 2012 року.

Згідно з розпискою позивача повідомлено про розгляд справи 18 грудня 2012 року об 11 год. (а.с. 107), але будь-яких доказів повідомлення відповідачів або їх представників матеріали справи не містять.

За ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Вказані вимоги процесуального закону апеляційним судом не дотримано.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення неустойки за прострочення погашення кредиту та сплати процентів; неустойки за прострочення страхування майна, переданого у заставу; неустойки за несвоєчасне укладання договору страхування кредиту; неустойки за прострочення надання щорічної фінансової звітності, апеляційний суд вказував, що зобов'язання за кредитним договором виконані 26 вересня 2012 року, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню внаслідок неналежного виконання боржниками обов'язків по погашенню грошових обов'язків у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України.

Але матеріали справи не містять розрахунку неустойки та не надано доказів, що відповідачами порушено вимоги щодо страхування. Не враховано, що відповідачка сплачувала частково заборгованість і не зазначено, чи вплинуло це на розмір неустойки. Крім того, не враховано вимоги ст. 61 Конституції України.

Оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, не встановив фактичних обставин справи, не дослідив докази та не надав їм правової оцінки, а суд касаційної інстанції такими повноваженнями не наділений, висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях, тому судове рішення має бути скасоване з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 333, 336, 338, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 грудня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.