Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Диби В.Г.,Гримич М.К., Фаловської І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" до ОСОБА_6, третя особа - приватне акціонерне товариство "Міська страхова компанія", про стягнення коштів в порядку регресу, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року,

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_6 на свою користь 19 206 грн виплаченого страхового відшкодування, 220 грн в рахунок відшкодування послуг аварійного комісара, який виїздив на місце дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), 480 грн в рахунок відшкодування робіт автотоварознавця (всього 19 906 грн) та 199 грн 06 коп. судових витрат.

Позовні вимоги мотивувало тим, що 08 вересня 2010 року біля 20 години 10 хвилин на Південному мосту в м. Києві з вини відповідача сталася ДТП у якій було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль ОСОБА_7 марки "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1. Вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 19 311 грн 96 коп., такі кошти були виплачені позивачем ОСОБА_7

Позивачем було направлено ОСОБА_6 вимогу про відшкодування завданих збитків в порядку регресу, однак останнім такої вимоги не виконано, крім того, повідомлено, що за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, автомобіль, яким керував винуватиць ДТП, застраховано закритим акціонерним товариством "Міська страхова компанія", яке і має відшкодувати завдані збитки.

Оскільки закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія" не відреагувало на запит позивача про виплату завданих збитків, які на момент звернення до суду з позовом не відшкодовано, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" просило задовольнити позов.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2010 року ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке призвело до ДТП, внаслідок якої 08 вересня 2010 року було пошкоджено автомобіль ОСОБА_7 марки "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до звіту № 297 "про оцінку автомобіля Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1", від 03 жовтня 2010 року, вартість матеріального збитку власникові автомобіля марки "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження при ДТП склала 19 311 грн 96 коп. (а. с. 18-20).

На підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного 20 квітня 2010 року між ОСОБА_7 та позивачем, страховиком було оплачено роботи пов'язані з відновленням пошкодженого автомобіля ОСОБА_7 в розмірі 19 206 грн, згідно рахунку-фактури від 04 жовтня 2010 року (а. с. 32).

16 червня 2011 року позивач звернувся до ОСОБА_6 з регресною вимогою про відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 19 906 грн., вимога задоволена не була.

08 вересня 2011 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" направило вимогу закритому акціонерному товариству "Міська страхова компанія" про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що винною особою, яка, в даному випадку повинна відповідати за завдані збитки, є закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія", а не ОСОБА_6, тому позов до останнього не підлягає задоволенню.

З такими висновками судів погодитися не можна.

ОСОБА_6 під час вчинення ДТП керував автомобілем марки "Mazda" модель 3, державний номер НОМЕР_2, на підставі нотаріальної довіреності, виданої 27 серпня 2010 року власником цього автомобіля ОСОБА_8

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 застрахована закритим акціонерним товариством "Міська страхова компанія", згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3050146 (а. с. 38). Відповідно до умов полісу, інші особи цивільно-правова відповідальність яких застрахована цим полісом, відсутні.

Таким чином, матеріали справи не містять документів, що підтверджують факт страхування цивільно-правової відповідальності відповідача у справі, а відтак, висновки судів про те, що належним відповідачем у справі є закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія" а не ОСОБА_6 - передчасні.

За правилами ст. 2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 ЗУ "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Наведені норми права та встановлені судами обставини свідчать про наявність у позивача права зворотної вимоги до винної особи, в даному випадку ОСОБА_6, який на відповідній правовій підставі на момент вчинення ДТП володів транспортним засобом, яким завдано шкоди.

В матеріалах справи міститься копія листа, згідно якого закрите акціонерне товариство "Міська страхова компанія" повідомило позивача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування по страховому випадку в розмірі 10 605 грн 24 коп. (а. с. 53).

Разом з тим, п. 32.2. ст. 32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Рішення закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія" про виплату страхового відшкодування по страховому випадку не могло відноситися до забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, а саме автомобіля марки "Mazda" модель 3, державний номер НОМЕР_2, таке рішення могло бути прийнято лише на користь третьої особи.

Судами не з'ясовано чи було проведено закритим акціонерним товариством "Міська страхова компанія" виплату страхового відшкодування по страховому випадку в розмірі 10 605 грн 24 коп., якщо так, то на чию користь, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій невірно визначено характер правовідносин, що виникли між сторонами, не досліджено належним чином докази, на які сторони посилалися, обґрунтовуючи свої вимоги та заперечення, невірно застосовано наведені вище норми матеріального права та порушено норми ст. ст. 213- 215 ЦПК України.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, як це передбачено нормами ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.