Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року
|
м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А., Ступак О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю телекомпанія "ІНФОРМАЦІЯ_2 при Одеській Національній академії зв’язку ім. О.С. Попова", ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
В січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ефірі телекомпанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" у телевізійній програмі "Актуальна розмова" відбулася трансляція інтерв'ю ОСОБА_2, який на запитання ведучого та самостійно поширив недостовірну інформацію, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ефірі телекомпанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" у телевізійній програмі "Новости" відбулася трансляція наступного інтерв'ю відповідача ОСОБА_2, де після сюжету з прес-конференції ОСОБА_1, на якому відповідач ОСОБА_2 поширив недостовірну інформацію, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
При цьому вищезазначені сюжети телекомпанії були розміщені на офіційній веб-сторінці телеканалу, де вони є загальнодоступними до цього часу.
Позивач зазначив, що відомості стосовно того, що: нібито він "є покровителем певного голови суду"; начебто він "вважає Вищу раду юстиції своїм особистим органом"; нібито він "здійснює самосуд"; нібито він "здійснює тиск на суддів"; нібито існує "українська проблема дзвінка ОСОБА_1 та його групи впливу"; нібито "завдяки його діям судді звільняються за власним бажанням"; нібито "менше 10% випускників Одеської національної юридичної академії працевлаштовані"; нібито він "діє за принципами Адольфа Гітлера: чим грубіша брехня, тим скоріше у неї повірять"; нібито його "потурання тому, що ОСОБА_4 не став Президентом України у 2004 році"; нібито він вважає, що "судова реформа направлена виключно на його збагачення та на утворення більш широкої імперії, впливання на виборчий процес"; нібито він має бажання "підпорядкувати нового мера Одеси", нібито його мета "захват та власне збагачення"; нібито "рейдерські захвати будівель для гуртожитків з використання студентів"; нібито є "сумнівною людиною"; нібито він "вважає судову систему своїм особистим підприємством"; нібито сама Венеціанська комісія йому "підзвітна і підконтрольна" - є недостовірними, негативними та неправдивими, при цьому ганьблять та принижують його, позивача, честь та гідність, й спричиняють значну шкоду його діловій репутації як на території України, так і на міжнародній арені.
Такі дії відповідача вважав неприпустими, оскільки особливістю ділової репутації позивача є те, що він є публічним політиком, членом Вищої ради юстиції, тричі обирався народним депутатом України, обраний головою комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, на громадських засадах займає керівну посаду в Національному університеті "Одеська юридична академія", є заступником члена Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія), заступником члена Постійної делегації у ПАРЄ, членом Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з юридичних питань і прав людини, академіком Національної академії правових наук України, автором кількох десятків соціально значимих законопроектів, з урахуванням чого його честь, гідність і ділова репутація політика і державного діяча мають значення, як для ефективного здійснення ним обов'язків виборної посади, так і для обрання на таку посаду.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд ухвалити рішення, яким визнати відомості, поширені 26 та ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачами - телекомпанією "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 в ефірі Телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_2, а також на офіційному сайті телеканалу - недостовірними, такими що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію.
Заборонити відповідачам: Телекомпанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ОСОБА_2 поширювати такі відомості відносно ОСОБА_1
Зобов'язати Телекомпанію "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ОСОБА_2 спростувати відомості відносно ОСОБА_1, у спосіб ідентичний способу їх поширення, для чого не пізніше місяця з дня набрання рішення законної сили в ефірі Телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_2, а також на офіційному сайті телеканалу в той же самий час, і з тією самою кількістю і періодичністю повторень та тривалістю розміщення на офіційній веб-сторінці телеканалу.
Витрати, пов'язані із здійсненням спростування, покласти на відповідачів.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 165 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди, заподіяної позивачу поширенням 26 та ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідачем недостовірної інформації відносно позивача в ефірі Телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_2, а також на офіційному сайті телеканалу, які перерахувати на рахунок Притулку №2 для дітей Служби у справах дітей Одеської міської ради;
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, та інші витрати, пов’язані з розглядом даної справи.
В ході розгляду справи представники позивача уточнили позовні вимоги з урахуванням виключення з числа осіб, які беруть участь у справі - Національної ради з питань телебачення та радіомовлення та Державного комітету телебачення та радіомовлення України, та збільшили розмір моральної шкоди, визначивши його у сумі 1 000 000 гривень.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2011 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року ТОВ телекомпанією "ІНФОРМАЦІЯ_2 при Одеській Національній академії зв'язку ім. О.С. Попова" та ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 в ефірі Телеканалу "ІНФОРМАЦІЯ_2", а також на офіційному сайті телеканалу - недостовірною, та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію.
Зобов’язано ТОВ телекомпанію "ІНФОРМАЦІЯ_2 при Одеській Національній академії зв'язку ім. О.С. Попова" та ОСОБА_2І, спростувати інформацію відносно ОСОБА_1 у спосіб, ідентичний способу її поширення, для чого не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили в ефірі телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_2, а також на офіційному сайті телеканалу в той самий час і з тією самою кількістю і періодичністю повторень та тривалістю розміщення на офіційній веб-сторінці телеканалу виголосити наступне: "Ми, ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю Телекомпанія "ІНФОРМАЦІЯ_2 при Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова", звертаємося із заявою щодо спростування недостовірної, наклепницької інформації, яка транслювалась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в ефірі Телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_2, а також на офіційному сайті телеканалу. Вся негативна інформація відносно ОСОБА_1 насправді не відповідає дійсності. Ми повідомляємо, що народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України, член Вищої ради юстиції, Заступник члена Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія) ОСОБА_1:
не є "покровителем певного голови суду";
не "здійснює самосуд";
не "здійснює тиск на суддів";
не "завдяки його діям судді звільняються за власним бажанням";
не його "потурання тому, що ОСОБА_4 не став Президентом України у 2004 році";
не є, що "судова реформа направлена виключно на його збагачення та на утворення більш широкої імперії, впливання на виборчий процес";
не має бажання "підпорядкувати нового мера Одеси";
не має мети "захвату та власного збагачення";
не існує "українська проблема дзвінка ОСОБА_1 та його групи впливу";
не було "рейдерських захватів будівель для гуртожитків з використанням студентів";
не "менше 10 % випускників Одеської національної юридичної академії працевлаштовані".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 165 000 гривень, витрати на оплату державного мита у розмірі 8 250 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 75 гривень. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2011 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 квітня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
В.І. Амелін
В.А. Нагорняк
О.В. Ступак
|