Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського MB УМВС України в Дніпропетровській області, про стягнення кредитної заборгованості, виселення, зняття з реєстрації, звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2010 року,

У лютому 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк", що в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк", (далі – ПАТ "АК "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Агро-Самара", ОСОБА_6, ОСОБА_8, третя особа сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського MB УМВС України в Дніпропетровській області, про стягнення кредитної заборгованості, виселення, зняття з реєстрації, звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

Позивач зазначав, що 28 квітня 2007 року між ПАТ "АК "Укргазбанк" та ТОВ "Агро-Самара" було укладено кредитний договір, за яким товариству було відкрито не відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 210000 грн. Кредитну лінію було відкрито з 28 квітня 2007 року по 26 грудня 2008 року зі сплатою 18 процентів річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання цього кредитного договору, 28 квітня 2007 року між ПАТ "АК "Укргазбанк", ТОВ "Агро-Самара" та ОСОБА_6 було укладено договір поруки за яким ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по кредитним зобов'язанням ТОВ "Агро-Самара".

Цього ж дня між банком та ТОВ "Агро-Самара" було укладено договір застави за яким товариство передало в заставу, належні йому три трактори колісних марки "ЮМЗ-6АКЛ", трактор колісний марки "К-700А", автомобіль "ЗАЗ 110307" та крупорушку "МАВ-300", а з ОСОБА_7 ПАТ "АК "Укргазбанк" було укладено договір застави за яким останній у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором передав у заставу належний йому трактор колісний марки "К-700А".

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки за яким у іпотеку було передано, належний ОСОБА_8 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,506 га за указаною адресою.

28 квітня 2007 року грошові кошти в сумі 210000 грн. були перераховані на поточний рахунок ТОВ "Агро-Самара".

Оскільки ТОВ "Агро-Самара" зобов'язання за кредитним договором від 28 квітня 2007 року вчасно, в повному обсязі та належним чином не виконувало, у зв'язку з чим, за договором виникла заборгованість, ПАТ "АК "Укргазбанк" просило суд стягнути на його користь солідарно із ТОВ "Агро-Самара" та ОСОБА_6 194488 грн. 38 коп. заборгованості та пені за кредитним договором; з ТОВ "Агро-Самара" 7811 грн. 50 коп. – штрафу за невиконання умов кредитного договору; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави – три трактори колісних марки "ЮМЗ-6АКЛ", два трактори колісних марки "К-700А", автомобіль "ЗАЗ 110307" та крупорушку "МАВ-300"; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за указаною адресою; виселити осіб зі спірного будинку та зняти їх з реєстраційного обліку.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Наступною ухвалою цього місцевого суду від 26 січня 2010 року провадження у справі в частині вимог ПАТ "АК "Укргазбанк" до ТОВ "Агро-Самара" закрито.

У березні 2010 року ПАТ "АК "Укргазбанк" подано уточнену позовну заяву в якій позивач просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_6 160000 грн. заборгованості за кредитним договором, 9116 грн. 19 коп. заборгованості по сплаті прострочених процентів, 16172 грн. 05 коп. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1082 грн. 21 коп. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 2100 грн. заборгованості по комісії за відкриття та обслуговування позичкового рахунку, 16911 грн. 62 коп. заборгованості по сплаті штрафу, а всього – 205382 грн. 07 коп.; у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави трактор колісний марки "К-700А"; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією адресою; виселити ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 зі спірного будинку та зобов'язати сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Павлоградського MB УМВС України в Дніпропетровській області зняти їх з реєстрації за указаною адресою.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2010 року, позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_6 на користь позивача в рахунок заборгованості за кредитним договором від 28 квітня 2007 року 160000 грн. заборгованості за цим кредитним договором, 9116 грн. 19 коп. заборгованості по сплаті процентів, 16172 грн. 05 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1082 грн. 21 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 2100 грн. заборгованості по комісії за відкриття рахунку, 16911 грн. 62 коп. штрафу та судові витрати, а в решті вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "АК "Укргазбанк" посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права та порушення норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення по суті справи.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_6, як поручитель несе відповідальність за невиконання ТОВ "Агро-Самара" кредитних зобов'язань перед ПАТ "АК "Укргазбанк"; оскільки вимоги ПАТ "АК "Укргазбанк" задоволені за рахунок стягнення заборгованості з поручителя – ОСОБА_6, то його вимоги про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, а також виселення задоволенню не підлягають.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При вирішенні справи судом першої інстанції встановлено, що 28 квітня 2007 року між ПАТ "АК "Укргазбанк" та ТОВ "Агро-Самара" було укладено кредитний договір.

Згідно п. 1.1 кредитного договору, банком було відкрито ТОВ "Агро-Самара" не відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 210000,00 грн. Кредитну лінію було відкрито з 28 квітня 2007 року по 26 грудня 2008 року. За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка була встановлена в розмірі 18 % річних.

На забезпечення виконання цього кредитного договору 28 квітня 2007 року ПАТ "АК "Укргазбанк" було укладено: з ОСОБА_6 договір поруки; з ОСОБА_7 договір застави за яким у заставу було передано трактор колісний марки "К-700А"; з ОСОБА_8 договір іпотеки за яким у іпотеку було передано житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,506 га за указаною адресою.

На підставі заяв ТОВ "Агро-Самара" від 28 квітня, 3 та 4 травня 2007 року грошові кошти в сумі 210000 грн. були перераховані на позичковий рахунок цього товариства.

У встановлений договором строк ТОВ "Агро-Самара" кредит не повернуло.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За змістом ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека – вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) , а майновий поручитель – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Обмежень щодо застосування декількох видів забезпечення основного зобов'язання чи виключення можливості заохочення вимог кредитора за рахунок застави чи іпотеки, в зв'язку зі стягненням боргу з поручителя, законом не передбачено.

Також, не передбачено таких обмежень в укладених відповідачами із ПАТ "АК "Укргазбанк" договорах поруки, застави та іпотеки.

Проте, місцевий суд, у порушення вимог ст.ст. 213 і 214 ЦПК України, зазначених положень закону не врахував та дійшовши помилкового висновку про те, що стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя виключає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки та застави в рахунок погашення цієї заборгованості, не перевірив чи дотримано позивачем, встановлену законом процедуру пред'явлення вимог до іпотекадавця та заставодавця.

Крім того, стягуючи суму заборгованості з урахуванням нарахованої пені, а також суми штрафу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за змістом ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України на зазначені обставини уваги не звернув.

Таким чином, допущені судами при вирішені цієї справи порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.