Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О. суддів: Завгородньої І.М., Кафідової О.В., Мазур Л.М.,Попович О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_6 до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за заповітом, усунення перешкод в користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним,

ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за заповітом та усунення перешкод в користуванні власністю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті її батька ОСОБА_9 відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. В установлений законом строк вона прийняла спадщину, але оформити право власності на спадкове майно не може, оскільки відповідач чинить їй у цьому перешкоди.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7 просила визнати заповіт недійсним, оскільки він складений з порушенням його форми, у звязку з чим він є нікчемним.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 13 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року, засилене ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

27 березня 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2012 року у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, ст. 1257 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, надала ухвалу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року у справі про визнання заповіту недійсним.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з судовим рішенням, наданим заявником, колегія суддів дійшла висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Наведені заявником доводи та додане судове рішення, як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції матеріального права, не містять ознак, які згідно вимог статті 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України

Керуючись ст. 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні заяви про допуск справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування за заповітом, усунення перешкод в користуванні власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним, до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.