Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватне підприємство "Карпати", про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 01 лютого 2013 року,

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 листопада 2009 року сторони уклали договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу 60 000,00 грн на строк до 09 листопада 2009 року, про що відповідач власноручно, у присутності свідків, склав відповідну розписку. У зазначений строк відповідач кошти не повернув у повному обсязі і на час подання позову сума боргу становила 25 000,00 грн. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний йому повернути основний борг у розмірі 25 000,00 грн, пеню у розмірі 11 568,00 грн, три проценти річних у розмірі - 3000 грн, 525 грн інфляційних втрат, а всього 40 093,00 грн.

Рішенням Міжгірського районного суду від 30 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 01 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_4 9865 грн боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних у розмірі 1158,79 грн, а всього 11 023,79 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 01 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.