Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Кредитної спілки "Володар", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, третя особа - від Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою Кредитної спілки "Володар" на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 5 лютого 2013 року,

У вересні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з зазначеним позовом. Зазначили, що вони є майновоми поручителями за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_7 та КС "Володар". У зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_7 не виконує належним чином умови кредитного договору, утворилась заборгованість у розмірі 903 526 грн 14 липня 2010 року нотаріусом було вчинено виконавчі написи №№ 1476, 1477, 1479 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру. Оскільки виконавчі написи вчинені з порушенням норм ст. 35 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме, вони як поручителі не отримували вимоги нотаріуса про усунення порушень виконання зобов'язань боржником за кредитним договором, просили визнати виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 5 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотиву відмови у задоволенні позову.

У касаційній скарзі КС "Володар" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотеко держателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду ( на відміну від інших способів звернення стягнення ( частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

У випадку якщо іпотеко держатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотеко держателя, який передбачав би передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання ( стаття 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотеко держателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку ( п.п. 37, 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 (v0005740-12) "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Кредитної спілки "Володар" на відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 5 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.