Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Диби В.Г.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "ЛугЦентроКуз", публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" про зобов’язання видати довідку за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на рішення апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року,

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду позовом про зобов’язання видати довідку про заробітну плату для призначення пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що з 4 лютого 1982 року до 15 грудня 1990 року він працював на посаді коваля-штампувальника в ковальсько-пресовому цеху державного підприємства "Ворошиловградського тепловозобудівного заводу імені Жовтневої Революції".

Оскільки відповідачі відмовилися надати йому довідку з вказівкою періоду роботи, який зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи з вказівкою розділу, підрозділу, пункту, найменування списку або їх номера, куди зараховується цей період роботи, з вказівкою первісних документів за час виконання роботи, на підставі яких, видана довідка: особової картки, розрахунково-платіжної відомості, табеля обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів, про заробітну плату для призначення пенсії на пільгових умовах для Пенсійного фонду за період з 4 лютого 1982 року до 15 грудня 1990 року він був змушений звернутися до суду з указаним позовом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 17 січня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково: приватне акціонерне товариство "ЛугЦентроКуз" (далі – ПАТ "ЛугЦентроКуз") надати ОСОБА_3 довідку, уточнюючу особливий характер робіт та умов праці, підтверджуючу його роботу на посаді коваля-штампувальника на гарячій дільниці робіт ковальсько-пресового виробництва на виробничому об’єднанні "Ворошиловоградтепловоз" (далі – ВО "Ворошиловоградтепловоз") за період з 4 лютого 1982 року до 15 грудня 1990 року із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, із зазначенням розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номерів, до якого включається цей період роботи, із зазначенням первинних документів за час виконуваної роботи, на підставі яких видана довідка: особистої картки, розрахунково-платіжної відомості, табелю обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів; стягнуто з ПАТ "ЛугЦентроКуз" на користь ОСОБА_3 8 грн. 50 коп. на відшкодування сплаченого судового збору та 37 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; у задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" (далі – ПАТ "Луганськтепловоз") відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов’язано ПАТ "Луганськтепловоз" надати позивачу довідку, уточнюючу особливий характер робіт та умов праці, підтверджуючу його роботу на посаді коваля-штампувальника на гарячій дільниці робіт ковальсько-пресового виробництва на ВО "Ворошиловоградтепловоз" за період з 4 лютого 1982 року до 15 грудня 1990 року із зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, що зараховується до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, із зазначенням розділу, підрозділу, пункту, найменування списків або їх номерів, до якого включається цей період роботи, із зазначенням первинних документів за час виконуваної роботи, на підставі яких видана довідка: особистої картки, розрахунково-платіжної відомості, табелю обліку робочого часу, технологічного паспорту приладів; стягнуто з ПАТ "Луганськтепловоз" на користь ОСОБА_3 8 грн. 50 коп. на відшкодування сплаченого судового збору та 37 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; у задоволенні позовних вимог до ПАТ "ЛугЦентроКуз" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Луганськтепловоз", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що ЗАТ "ЛугЦентроКуз" є правонаступником прав та обов’язків Луганського тепловозобудівного заводу, пов’язаних з діяльністю структурного підрозділу ковальсько-пресового цеху, а тому зобов’язав ПАТ "ЛугЦентроКуз" надати довідку про період роботи з 4 лютого 1982 року до 15 грудня 1990 року, що зараховується до спеціального стажу, із зазначенням у ній інших необхідних даних для призначення пенсії на пільгових умовах.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов ОСОБА_3, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року ЗАТ "ЛугЦентроКуз" (перейменоване в ПАТ "ЛугЦентроКуз" на підставі рішення зборів акціонерів від 10 червня 2010 року) є правонаступником орендного підприємства "ЛугЦентроКуз" (далі – ОП "ЛугЦентроКуз"), а те в свою чергу, було правонаступником прав та обов’язків ОП "Луганськтепловоз" лише на час дії договору оренди, тобто на час, коли тривали правовідносини, пов’язані з орендою цілісного майнового комплексу, тому обов’язок видати уточнюючу довідку за період роботи на ВО "Ворошиловоградтепловоз" та здійснювати відповідні виплати лежить на ПАТ "Луганськтепловоз".

Проте повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна, оскільки їх суд дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним положенням закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_3 з 4 лютого 1982 року до 15 грудня 1990 року працював на ВО "Ворошиловоградтепловоз" (зараз – ПАТ "Луганськтепловоз") на посаді коваля-штампувальника першого розряду в ковальсько-пресовому цеху й звільнився за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (а.с. 9).

Згідно з наказом виробничого об’єднання "Луганськтепловоз" від 20 березня 1992 року № 159 ковальсько-пресовий цех було виключено з структури заводу і на його базі було створено ОП "ЛугЦентроКуз". Відповідно до п. 1.3 протоколу урегулювання відносин між виробничого об’єднання "Луганськтепловоз" та ОП "ЛугЦентроКуз" від 5 липня 1993 року створене орендарем підприємство за договором оренди Д-1672 від 9 грудня 1992 року, укладеним між ОП "ЛугЦентроКуз" та Фондом державного майна України, є правонаступником прав і обов’язків Луганського тепловозобудівного заводу, пов’язаних з діяльністю ковальсько-пресового цеху зазначеного підприємства.

Згідно зі ст. 49 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) власник або уповноважений ним орган зобов’язані видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) затверджено Порядок підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, п. 20 якого щодо особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув та дійшов передчасного висновку, що видати уточнюючу довідку за період роботи позивача на ВО "Ворошиловоградтепловоз" та здійснювати відповідні виплати належить ПАТ "Луганськтепловоз".

За таких обставин рішення апеляційного не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в ході якого суду слід урахувати наведене та дати оцінку доводам позивача про те, чи є наявні обставини для зобов’язання видати довідку, уточнюючу характер його роботи, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.