Колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,

Євграфової Є.П., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", приватного підприємства "Кастел", ОСОБА_5 про стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2011 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначав, що відповідно до договору позики від 01 вересня 2008 року, укладеного між ним та ОСОБА_4, останній отримав грошові кошти в сумі 400 000 грн., які зобов’язався повернути до 01 лютого 2009 року.

01 вересня 2008 року між ним та ТОВ "Еверест" і ПП "Кастел", а 12 січня 2009 року між ним та ОСОБА_5 були укладені договори поруки, згідно яких поручителі прийняли на себе солідарну відповідальність перед кредитором у разі порушення боржником прийнятого на себе зобов’язання.

15 січня 2009 року між ним та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до договору позики від 01 вересня 2008 року, згідно якої позичальником є фізична особа-підприємець ОСОБА_4

У зв’язку невиконанням ОСОБА_4 взятих на себе зобов’язань щодо повернення позики в строк передбачений договором, просив суд стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ТОВ "Еверест", ПП "Кастел" і ОСОБА_5 на його користь 400 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2009 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", приватного підприємства "Кастел", ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 400 000 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляд справи в розмірі 30 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено.

Відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", приватного підприємства "Кастел" 400 000 грн. за договором поруки від 01 вересня 2008 року.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_3, просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на його необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права й допущені при розгляді справи порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене в справі рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що 01 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого останній зобов’язався повернути суму позики в розмірі 400 000 грн. в строк до 01 лютого 2009 року.

01 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Еверест" і ПП "Кастел" було укладено договір поруки, згідно з яким останні поручителі поручилися перед позивачем за виконання боржником вищезазначеного обов’язку і зобов’язалися відповідати перед ним, як солідарні боржники.

12 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до якого вона поручилася перед ним за виконання боржником зобов’язань за договором позики.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", приватного підприємства "Кастел" 400 000 грн. заборгованості за договором позики, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не дотримана процедура щодо повідомлення останніх про погашення заборгованості по основному договору.

Проте погодитись з таким висновком не можна.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" відсутні посилання на порушення ОСОБА_3 пункту 5.1 договору поруки від 01 вересня 2008року щодо процедури повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест", приватного підприємства "Кастел" про погашення заборгованості за договором позики.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.1 Договору поруки від 01 вересня 2008 року передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником основного зобов’язання поручителі повинні виконати основне зобов’язання в повному обсязі негайно після отримання відповідної вимоги кредитора або відомостей про звернення кредитора до нього чи боржника з відповідним позовом.

Отже сторони у договорі поруки передбачили можливість повідомлення поручителів щодо погашення боргу за основним договором шляхом отримання ними відомостей про звернення кредитора з відповідним позовом.

В матеріалах справи містяться докази про направлення рекомендованим листом на адресу ТОВ "Еверест" повістки про виклик до суду як відповідача за позовом ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Крім того, відповідач ОСОБА_4 відповідно до статуту є засновником та власником приватного підприємства "Кастел", з 2 січня 2008року він також є директором підприємства. Згідно з статутом ТОВ "Еверест" ОСОБА_4 є одним із засновників товариства, а також його директором. Як вбачається з копії листа від 16 лютого 2009 року на ім"я ОСОБА_3, він отримував вимогу останнього про негайне повернення суми позики в розмірі 400000 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 були виконані умови передбачені п.5.1 договору поруки від 1 вересня 2008р.

Відповідно до ч.1 ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 18 травня 2011 року скасувати, рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.