Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Диби В.Г.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення сум та штрафу за невиконання попереднього договору купівлі-продажу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 19 квітня 2011 року, -

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом. Посилався на те, що 16 червня 2009 року між ним та відповідачем укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу транспортних засобів з авансом. За його умовами сторони зобов’язались до 16 червня 2012 року укласти договір купівлі-продажу транспортних засобів (основний договір) на умовах попереднього договору. Відповідно до умов попереднього договору позивач взяв на себе обов’язок до 16 червня 2012 року зняти з реєстраційного обліку і передати відповідачу транспортний засіб марки MAN, модель 18.463, 2002 року випуску, та транспортний засіб марки KRONE, модель SDP 27, 1998 року випуску, що належать йому на підставі свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Відповідач з метою забезпечення виконання зобов’язань за попереднім договором повинен був сплачувати позивачу грошове забезпечення таким чином: 7 600 грн. сплатити на момент укладення попереднього договору, у серпні та вересні 2009 року сплачувати суму в розмірі 3 800 грн. щомісячно, що еквівалентно 500 доларам США, починаючи з жовтня 2009 року до червня 2012 року щомісячно сплачувати суму в розмірі 12 091 грн., що еквівалентно 1 591 долару США або 1 209 Євро. Попереднім договором передбачено, що вказані гроші виступають авансом і видаються в рахунок належних з відповідача платежів. Він передав у користування відповідачу вказані транспортні засоби, проте ОСОБА_4 відмовився виконати взяті на себе зобов’язання у вигляді грошового забезпечення, тому позивач просив зобов’язати відповідача виконати грошове зобов’язання шляхом стягнення 87 277 грн. 91 коп., штрафу за невиконання грошового зобов’язання в розмірі 79 767 грн., стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Заочним рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 166 393 грн. 90 коп. та понесені судові витрати в розмірі 1 773 грн. 90 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 19 квітня 2011 року рішення суду скасовано, у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, скасовані заходи забезпечення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що цивільним законодавством не передбачено укладення попередніх договорів купівлі-продажу транспортних засобів, а тому не можуть бути застосовані наслідки відмови сторони від виконання прийнятих на себе зобов’язань за цим договором.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись неможна.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2009 року сторони уклали у письмовій формі попередній договір купівлі-продажу транспортних засобів, який нотаріально посвідчений (а. с. 7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, апеляційний суд не врахував, що сторони у встановленому законом порядку уклали попередній договір, яким передбачені зобов’язання сторін щодо укладення основного договору, певний розрахунок та виплата грошових сум, строк укладення основного договору купівлі-продажу транспортних засобів тощо.

Висновок апеляційного суду про те, що Цивільним кодексом України (435-15) передбачене укладання попереднього договору для договору купівлі-продажу товару, а тому тільки такий договір може бути підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків, є помилковим, оскільки не відповідає ч. 2 ст. 11, ст. 635 ЦК України. Апеляційний суд не врахував, що ст. 635 ЦК України, якою регулюються правовідносини щодо попереднього договору, міститься в розділі 11книги 5 Цивільного кодексу України (435-15) "Загальні положення про договір" та зазначена норма матеріального права розповсюджується на будь-які договори, в тому числі й на договір купівлі-продажу транспортних засобів.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув. За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 19 квітня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.