Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,Нагорняка В.А.,Писаної Т.О.,розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Банк "Фінанси і Кредит", підрозділу примусового покарань Головного управління юстиції в Полтавській області про виключення майна із опису, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2012 року,

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_7, ТОВ Банк "Фінанси і кредит", підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Полтавській області про виключення майна із опису. Свої вимоги обгрунтовував тим, що 20 липня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №16539345 виданого 26 жовтня 2009 року по стягненню з ОСОБА_7 на користь юридичних осіб заборгованості на суму 5 933 599,72 грн. було описане та арештоване належне йому майно, передане ним відповідачу ОСОБА_7 в оренду відповідно договору оренди від 15 лютою 2006 року та додатків до нього. Описане майно належить йому на праві приватної власності, так як було придбане відповідно до товарних чеків та накладних на протязі 2006-2009 років та знаходилось у приміщенні кафе "Фонтан" (нині ресторан "Фараон"), переданого відповідачем ОСОБА_7 в іпотеку відповідачу ТОВ "Банк "Фінанси та кредит" (правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") відповідно до договору іпотеки № 1-1 10-2006. Вважає, що в іпотеку було передано приміщення кафе, а описане його майно, яке знаходиться в цьому приміщенні.

Посилаючись на викладене, позивач просив виключити із акту арешту та опису майна від 20 липня 2011 року, проведеного державним виконавцем відділу державної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Дмитренко І.В., майно, описане у пунктах 1-21, 27-45 на загальну суму 96298 грн.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2012 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 Виключено із акту арешту та опису майна від 20 липня 2011 року проведеного державним виконавцем ВДВС Лубенського МУЮ Дмитренко І.В. майно, описане у пунктах 1-21, 27-45 на загальну суму 96298 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам постановлені у справі судові рішення не відповідають.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що 20 липня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 16539345 від 26 жовтня 2009 року про стягнення з ОСОБА_7 на користь юридичних осіб заборгованості на загальну суму 5933599,72 грн. було описане та арештоване майно, що належить на праві власності позивачеві ОСОБА_6 загальною вартістю 96298 грн., яке перебувало в оренді у боржника за договором №1 оренди обладнання та інвентарю від 15 лютого 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з додатками, товарними чеками, накладними, гарантійними талонами.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 серпня 1976 (v0006700-76) (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" роз'яснено, що при розгляді позовів про виключення майна з опису суди зобов'язані всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, додержуючись при цьому неухильно як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і правил про належність і допустимість доказів.

Заперечуючи проти позову, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" посилалося на те, що на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду докази, які не є належними та допустимими доказами в справі, оскільки вони не містять ідентифікаційних ознак описаного майна та мають суперечливі дані. Крім того, позивач неправомірно ставить питання про виключення з акту опису деяких речей, які взагалі не були предметом договору оренди обладнання та інвентарю від 15 лютого 2006 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та у додатках до договору не значаться.

У порушення ст.ст. 57, 60, 212- 214 ЦПК України суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи відповідача та не дав належної правової оцінки суперечливим доказам у справі, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Зазначені обставини залишились поза увагою апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За викладених обставин, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмету заявленого позову, дійшла висновку про невідповідність вимогам закону рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, а тому вони підлягають скасуванню з вищевказаних підстав з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 04 квітня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.