Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

суддів: Амеліна В.І., Нагорняка В.А., Ступак О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2011 року,

В січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належала корова голштинської породи. Згідно усної домовленості між жителями с. Обіточне Запорізької області випас корів здійснюється по черзі власниками худоби, які несуть відповідальність за ввірені їм корови у відповідний день випасу. 15 травня 2010 року черга пасти худобу була ОСОБА_5, яка на допомогу по випасу корів найняла відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Ввечері цього ж дня корова повернулася із випасу з тілесними ушкодженнями. Після обстеження ветеринарного лікаря було прийнято рішення про забій корови, так як тілесні ушкодження були не сумісні з життям. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Чернігівського РВ ГУМВС України про порушення кримінальної справи у відношенні відповідачів, проте після перевірки винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки відповідачі не перебували з ним у трудових відносинах та договір про матеріальну відповідальність з ними не укладався.

З огляду на зазначене ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 10 000 грн. та судові витрати в розмірі 220 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2011 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 9 180 грн. та судові витрати в розмірі 220 грн., а всього стягнуто 9 400 грн.

В касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати оскаржувані судові рішення та постановите нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 30 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.