458/241/16-а Про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - 29.06.2017 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі № 458/241/16-а за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС, третя особа - заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченко М.І., про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, заступника начальника Львівської митниці ДФС Мірошніченка М.І., в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 12 лютого 2016 року № 0186/20909/16, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.

Позов мотивований протиправністю оскаржуваної постанови митного органу як такої, що ухвалена з пропуском строку для накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил

Постановою Турківського районного суду Львівської області від 26 квітня 2016 року позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову № 0186/20909/16 в справі про порушення митних правил від 12 лютого 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року скасовано постанову Турківського районного суду Львівської області від 26 квітня 2016 року та ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданій касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 вересня 2014 року близько 00 год. 30 хв. громадянка України ОСОБА_2 увезла на територію України смугою руху "зелений коридор" в митному режимі "транзит" через пункт пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС транспортний засіб особистого користування марки "Peugеot Expert", номер кузова НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, який зареєстрований на території Польщі.

Після проведеної митницею 20 січня 2016 року перевірки відповідно до інформації електронної бази даних ЄАІС ДМСУ "Перетин кордону транспортним засобом" працівниками митниці з'ясовано, що ОСОБА_2 20 вересня 2014 року ввезено на митну територію України автомобіль марки "Fiat Scudo", VIN № НОМЕР_1 p.н. НОМЕР_2, країна реєстрації Польща, через пункт пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС, смугою руху "зелений коридор" в митному режимі "транзит". Станом на 20 січня 2016 року зазначений транспортний засіб ОСОБА_2 за межі митної території України не вивезено, у інший митний режим не поміщено.

20 січня 2016 року посадовою особою митниці складений адміністративний протокол про порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, за перевищення граничного строку транзитних перевезень згідно зі статтею 95 зазначеного Кодексу.

12 лютого 2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченком М.І. ухвалено постанову в справі про порушення митних правил № 0186/20909/16, згідно з якою громадянку ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції констатував наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб), але дійшов висновку про те, що таке правопорушення не відноситься до триваючих і є закінченим на одинадцятий день, а тому оскаржувана постанова митного органу ухвалена із порушенням установленого статтею 467 вказаного Кодексу шестимісячного строку для накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із протилежного, зазначивши, що передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України правопорушення належить до категорії триваючих, а митний орган виніс оскаржувану постанову в межах установленого строку для накладення відповідного адміністративного стягнення.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, в розумінні пунктів 57, 59 частини першої статті 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі; транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Згідно з частиною першою статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно зі статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Відповідно до частини третьої статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

У силу статті 523 Митного кодексу України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у частині першій статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 458 Митного кодексу України закріплено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України (4495-17) не міститься визначення триваючого правопорушення.

В теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись із протиправного діяння (дії або бездіяльності), здійснюються у подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку, та припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом певного проміжку часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування у спірних правовідносинах положень статті 467 Митного кодексу України є правильним.

При цьому, як установлено судами та вбачається з матеріалів справи, факт ввезення позивачем на митну територію України транспортного засобу в митному режимі транзит та його невивезення за межі митної території України в межах установленого строку часу позивач не заперечував.

Викладене у сукупності свідчить про правомірність оскаржуваної постанови митного органу, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.