Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Гримич М.К., Лесько А.О.,

Мазур Л.М., Макарчука М.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Голопристанської міської ради Херсонської області до ОСОБА_3, треті особи: Херсонська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру", Херсонська міжрайонна природоохоронна прокуратура, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованих споруд, за касаційною скаргою Голопристанської міської ради на рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 березня 2011 року,

У серпні 2010 року Голопристанська міська рада Херсонської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно забудованих споруд, посилаючись на те, що відповідач самовільно, за відсутності належним чином оформленої проектної документації збудував індивідуальний жилий будинок площею 23,00 кв.м. на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 0,08 га. за адресою: АДРЕСА_1 у м. Гола Пристань Херсонської області, що розташований біля урізу води річки Конка, в захисній смузі середньої річки, що є порушенням ст.ст. 88, 89 ВК України.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2010 року позов Голопристанської міської ради задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_3 повернути Голопристанській міській раді самовільно зайняту ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 м. Гола Пристань площею 0,08 га (800 кв.м.) шляхом демонтажу індивідуального житлового будинку та недопущення у подальшому самовільного будівництва.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Голопристанської міської ради витрати по оплаті судового збору у сумі 17 грн. та витрат на ІТЗ у сумі 37 грн..

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 1 березня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого в інтересах і за дорученням ОСОБА_3, задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове.

В задоволенні позовних вимог Голопристанської міської ради до ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі Голопристанська міська рада порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 березня 2011 року та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку, на якій здійснив самочинне будівництво з порушенням вимог ст.ст. 88, 89 ВК України, а тому відповідно до ст. 212 ЗК України зобов’язаний звільнити її за позовом власника та знести самовільно збудований будинок.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, відмовив в задоволенні позовних вимог виходячи з того, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку та не взяв до уваги ті обставини, що рішенням Голопристанської міської ради Херсонської області № 59 від 10 березня 1998 року ОСОБА_4 надано у користування земельну ділянку загальною площею 0,08 га. за адресою: АДРЕСА_1 у м. Гола Пристань Херсонської області для будівництва індивідуального житлового будинку та господарських споруд, на підставі якого 29 квітня 1999 року складено акт виносу на місцевості меж земельної ділянки та розбивки будівель. (а.с. 31).

29 квітня 1999 року начальником відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Голопристанської міської ради ОСОБА_3 погоджено будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку за вищевказаною адресою, 27 вересня 2006 року продовжено строк його будівництва, а 23 лютого 2009 року відповідачу виготовлено технічний паспорт на спірний житловий будинок.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи позивачу у позові, не перевірив достовірність кожного доказу у справі окремо, а також не встановив взаємозв'язок доказів у їх сукупності, не взяв до уваги ту обставину, що фактично спірну земельну ділянку побудовано на земельній ділянці, яка належить Голопристанській міській раді, оскільки рішенням Голопристанської міської ради від 30 січня 2009 року № 854 з користування ОСОБА_3 вилучено саме спірну земельну ділянку площею 0,008 га. за адресою АДРЕСА_1 у м. Гола Пристань Херсонської області та визнано таким, що втратив чинність абзац 9 п. 2 рішення виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області № 59 від 10 березня 1998 року, яким відповідачу надано у користування земельну ділянку.

В порушення вимог ст.ст. 212- 214 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повно і всебічно не з’ясував фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ст. 88 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж води (у меженний період) шириною: для мілких річок, струмків і потічків, а також ставів площею менше 3 гектарів – 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів.

За приписами ст. 89 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі без відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюються за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення Голопристанській міській раді самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права та було помилково скасовано рішенням апеляційного суду, у зв'язку з чим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення районного суду.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Голопристанської міської ради задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 березня 2011 року скасувати, а рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.