Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів:

Дербенцевої Т.П., Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення з квартири та стягнення моральної шкоди та за позовом ОСОБА_5 до Командитного товариства "Новоградбудсервіс", ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання договору купівлі – продажу недійсним, за позовом ОСОБА_6 до Командитного товариства "Новоградбудсервіс", ОСОБА_9, третя особа: ОСОБА_4, КП "Новоград – Волинське міжміське БТІ" про визнання прилюдних торгів недійсними та стягнення моральної шкоди та за позовом ОСОБА_5 до Командитного товариства "Новоградбудсервіс", ОСОБА_9, ОСОБА_4 про визнання проведення аукціону недійсним; за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новоград–Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року,

В вересні 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона в липні 2007 року придбала у командитного товариства квартиру АДРЕСА_1. В квартирі залишились проживати сім’я ОСОБА_5. Зазначала, що згоди на проживання відповідачів вона не давала, договорів оренди з ними не укладала, добровільно вони виселятись відмовляються. Остаточно уточнивши свої позовні вимоги, просила виселити ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 із спірної квартири без надання іншого житлового приміщення та стягнути з останніх 25 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

В листопаді 2007 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та КТ "Новоградбудсервіс", в якому просила визнати недійсними свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане КТ "Новоградбудсервіс" та договір купівлі-продажу, укладений 19 липня 2007 року між КТ "Новоградбудсервіс" та ОСОБА_4, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішення виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради, на підставі якого видано свідоцтво про право колективної власності на квартиру, скасовано, будинок в якому знаходиться квартира є комунальною власністю, під час порушення процедури банкрутства КТ "Новоградбудсервіс", спірна квартира безпідставно включена до ліквідаційної маси.

В вересні 2008 року ОСОБА_5 звернулась із позовом до ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_9 про визнання недійсним проведення аукціону щодо спірної квартири, посилаючись на те, що останній проведено з порушенням норм чинного законодавства.

ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до КТ "Новоградбудсервіс" та ОСОБА_9 про визнання недійсними прилюдних торги з продажу спірної квартири, скасування акту прийому-передачі цієї квартири, скасування реєстраційного запису в органах БТІ та стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 20 000 гривень, зазначав, що прилюдні торги проведено з порушенням встановленої законодавством процедури.

Рішенням Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволені частково, договір купівлі–продажу квартири АДРЕСА_2 області від 19 липня 2007 року, укладений між КТ "Новоградбудсервіс" та ОСОБА_4 визнаний недійсним; скасовано реєстраційний запис КП "Новоград – Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 26 липня 2007 року № 15366937 щодо права власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру; стягнуто солідарно з КТ "Новоградбудсервіс" та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 15 000 грн. моральної шкоди; в решті позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_4 залишені без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року, рішення Новоград–Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року в частині визнання договору купівлі–продажу квартири та стягнення з ОСОБА_10 моральної шкоди скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог за безпідставністю, в частині скасування реєстраційного запису щодо права власності на квартиру рішення суду скасовано, а провадження в цій частині закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволені її позовних вимоги до відповідачів та позовні вимоги про виселення задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Новоград–Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Новоград–Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2010 року та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.