Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Іваненко Ю.Г., Касьяна О.П.,

Мартинюка В.І., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Фарелл" про розірвання договору та відшкодування збитків, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Фарелл" на рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2011 року, -

У травні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником пакету іменних цільових облігацій емітента ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" в кількості 8864 акцій, загальною вартістю 398880,00 грн., що була сплачена позивачем в повному обсязі. Відповідно до проспекту емісії цінних паперів, позивач, як власник пакету облігацій, при їх погашенні має право набувати право власності на житлове приміщення – трьохкімнатну квартиру площею 88,64 кв. м в 189-ти квартирному будинку в АДРЕСА_1, забудовником якого є ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" відповідно до трьохстороннього договору про резервування Цільового об’єкту № 96-189 від 24 квітня 2007р. (далі – договір про резервування Цільового об’єкту), укладеного між сторонами. За умовами вказаного договору запланованою датою введення даного об’єкту будівництва в експлуатацію є ІІ-й квартал 2008 р., однак на момент звернення із позовом будівництво будинку не закінчено, об’єкт в експлуатацію не введений. Вважаючи, що істотних умов договору резервування Цільового об’єкту щодо строку введення об’єкту будівництва в експлуатацію з боку ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" не дотримано, позивач звернулась до суду із позовом про розірвання вказаного договору. Крім того, ОСОБА_3 просить стягнути з ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" номінальну вартість пакету облігацій в розмірі 174000,32 грн., також в солідарному порядку просить стягнути з відповідачів 525000,00 грн. витрат, які необхідні позивачу для відновлення її порушеного права на придбання квартири з відповідними характеристиками, вартість якої, виходячи з огляду ринкової ситуації на ринку житлової нерухомості, складає від 500000,00 грн. до 550000,00 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 31 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" на користь ОСОБА_3 398880,00 грн.

У касаційній скарзі ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що договірні зобов’язання виконуються сторонами належним чином, а право змінити дату введення об’єкту будівництва в експлуатацію передбачено умовами договору про резервування, тому підстави для розірвання договору в зв’язку із істотним порушенням його умов відсутні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог щодо розірвання договору про резервування Цільового об’єкту у зв’язку з істотним порушенням умов договору ДП Міноборони України "Укрвійськбуд", яке не забезпечило належного виконання його умов та про покладення на ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" обов’язку повернути ОСОБА_3 398880,00 грн., отриманих від позивача за договором купівлі-продажу цінних паперів.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись повністю не можна.

Судом першої інстанції при вирішенні справи встановлено, що 24 квітня 2007 року між позивачем, ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер-Капітал", ТОВ "Українська мандатна компанія" та ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 03/02-к/093-В, за яким у власність позивача був переданий емітований ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл" пакет іменних цільових облігацій, номінальною вартістю однієї облігації 19,63 грн., загальною вартістю 398880,00 грн., який ОСОБА_3 оплатила та прийняла у свою власність.

Крім того, 24 квітня 2007 року між ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл", ДП Міноборони України "Укрвійськбуд" та ОСОБА_3 укладений договір № 96-189 про резервування Цільового об’єкту, за яким власник пакету облігацій набуває право на отримання квартири, що буде знаходитися в об’єкті будівництва С-189 згідно із проектно-кошторисною документацією за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір є невід’ємною частиною договору купівлі-продажу цінних паперів від 24 квітня 2007 року та підлягає виконанню разом із цим договором (п. 9.1. договору купівлі-продажу цінних паперів).

Звертаючись із позовною заявою про розірвання договору про резервування Цільового об’єкту та відшкодування збитків, ОСОБА_3 посилалась на невиконання відповідачами п. 2 вказаного договору, згідно якого запланованою орієнтовною датою введення об’єкту будівництва в експлуатацію визначено ІІ-й квартал 2008 р.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ч. 4 та ч. 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, а якщо договір розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією з сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами договору про резервування Цільового об’єкту досягнуто згоди по всіх істотних умовах при укладанні договору, а згідно п. 2 вказаного договору визначено право емітента (ТОВ "Виробнича компанія "Фарелл") змінювати дату введення об’єкта будівництва в експлуатацію в односторонньому порядку. Крім того, на підтвердження факту виконання відповідачами умов договору про резервування Цільового об’єкту місцевий суд посилається на фотокартки об’єкту будівництва.

Проте апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність розірвання договору у зв’язку з істотними порушеннями його умов і стягуючи отриману за договором купівлі-продажу цінних паперів суму в повному обсязі, не врахував положення ч. 4 та ч. 5 ст. 653 ЦК України, які передбачають можливість відшкодування збитків при доведеності їх заподіяння та встановлення вини кожного відповідача у заподіянні таких збитків, а не повернення сплаченої за договором суми. Крім того, суд апеляційної інстанції задовольнивши частково позовні вимоги до обох відповідачів у справі, не вирішив спір в частині позовних вимог до ДП Міноборони України "Укрвійськбуд", в той час як позивач заявив позові вимоги про стягнення збитків з відповідачів солідарно. За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Не може залишатись в силі і рішення суду першої інстанції, оскільки, відмовляючи в задоволенні позову, суд не визначився з характером правовідносин, які виникли між сторонами. Також місцевим судом не вирішено питання щодо участі у справі ТОВ "Компанія з управління активами та адміністрування недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Партнер-Капітал" та ТОВ "Українська мандатна компанія", які є сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів, адже рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов’язки.

Враховуючи, що суди в повній мірі не перевірили доводи сторін щодо наявності підстав для розірвання договору, обсягу виконаних робіт за договором, допустивши неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Фарелл" задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2010 року та рішення апеляційного суду Київської області від 31 березня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.