Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Гримич М.К., Касьяна О.П.,

Іваненко Ю.Г., Мартинюка В.І.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжитлобуд" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території й за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжитлобуд" про визнання незаконним нарахування плати за житлово-комунальні послуги, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення судових витрат за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2010 року,

У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ремжитлобуд" (далі – ТОВ "Ремжитлобуд") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Мотивуючи позов, товариство зазначало, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 й тривалий час не оплачує послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в результаті чого у нього виникла заборгованість за період з 1 грудня 2007 року до 1 жовтня 2009 року в розмірі 1 008 грн.

68 коп.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Ремжитлобуд" про визнання незаконним нарахування плати за житлово-комунальні послуги, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення судових витрат, у якому зазначав, що між ним та відповідачем, на його думку, з вини відповідача, договір про надання послуг не укладався, у зв’язку з чим вважає себе вільним від обов’язку оплачувати надані відповідачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2010 року, позов ТОВ "Ремжитлобуд" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з

1 грудня 2007 року до 1 жовтня 2009 року в сумі 1 008 грн. 68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 серпня 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ТОВ "Ремжитлобуд" відмовити, а його позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Із грудня 2007 року останній не оплачує послуги з утримання будинку та прибудинкової території у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ТОВ "Ремжитлобуд" у розмірі 1 008 грн. 68 коп.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із встановлених фактів та вважав, що ТОВ "Ремжитлобуд" належним чином надаються послуги з обслуговування будинку № 5 у кв. Сєвєрному в м. Макіївці Донецької області та прибудинкової території, а ОСОБА_3 ухиляється від обов’язку оплачувати надані послуги.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов’язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов’язком – оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на норми ст. 526 ЦК України, на загальні умови виконання зобов’язання, та на Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , при цьому належним чином не з’ясував, чи підписано між сторонами договір про надання послуг.

Крім цього, суд не звернув уваги на те, що статутом ТОВ " Ремжитлобуд" не передбачено такий вид діяльності товариства, як надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

Таким чином, у порушення вимог ст. 214 ЦПК України суд першої інстанції не визначився з характером правовідносин, що склалися між сторонами.

Апеляційний суд, перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у порушення вимог

ст. ст. 307, 309 ЦПК України на зазначене уваги не звернув та залишив рішення без змін.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 15 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від

25 серпня 2010 року скасувати.

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжитлобуд" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території й за зустрічним позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремжитлобуд" про визнання незаконним нарахування плати за житлово-комунальні послуги, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення судових витрат передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.