Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем’яносова М.В., Колодійчука В.М.,

Завгородньої І.М., Штелик С.П.,-

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Системи", треті особи: Південно-східна Головна регіональна Дирекція відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2011 року,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Системи" (далі – ТОВ "Компанія Системи"), треті особи: Південно-східна Головна регіональна Дирекція відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05 травня 2009 року на 404 км траси Харків-Сімферополь за участі автомобілів, що належать сторонам на праві власності, автомобілю позивачки було завдано пошкоджень, на усунення яких вона витратила 62 023 грн. 01 коп. Винним у скоєнні ДТП постановою суду визнано ОСОБА_5, який керуючи автомобілем відповідача на час ДТП, перебував з ним в трудових відносинах і виконував свої професійні обов’язки.

Частково завдану шкоду в сумі 44 599 грн. 80 коп. позивачці сплатила страхова компанія, з якою відповідач уклав договори про страхування своєї цивільної відповідальності.

У зв’язку з недостатністю страхового відшкодування для повного відшкодування завданої матеріальної шкоди ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою що становить 17 423 грн. 21 коп. та судові витрати у справі.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 24 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ТОВ "Компанія Системи" на користь ОСОБА_3 17 423 грн. 21 коп. Вирішено питання про судові витрати у справі.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2011 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 вересня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 апеляційний суд виходив із того, що позивачкою не доведено і навіть не ставилося питання про те, що завдана їй відповідачем шкода перевищує ліміт відповідальності страховика. Крім того, наданий ОСОБА_3 акт приймання-передачі виконаних робіт з ремонту автомобіля, що складений ПП Колісник, у якого ремонтувався автомобіль позивачки не є допустимим засобом доказування завданого матеріального збитку.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Установлено, що 05 травня 2009 року об 17 год. 10 хв. на 404 км-202 км а/д Харків-Сімферополь сталося ДТП за участю автомобілів Тойота Прадо д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля МАЗ 3630308 державний номер НОМЕР_4 з вантажним причепом БУРГ, державний номер НОМЕР_3, який належить ТОВ "Компанія Система", під керуванням ОСОБА_5

У результаті ДТП автомобіль Тойота Прадо д/н НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2009 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Цивільно правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспорту була застрахована в Запорізькій обласній дирекції ВАТ НАСК "Оранта" (а.с. 61-69).

Відповідно до акту прийму передачі виконаних робіт від 12 липня 2009 року ОСОБА_3 сплатила за ремонт свого автомобіля 62 023 грн. 01 коп. ( а.с. 28).

Згідно платіжних доручень страховою компанією виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 44 599 грн. 80 коп. ( а.с. 84).

Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки ДТП сталося з вини ОСОБА_5, який виконував свої трудові обов’язки й страхового відшкодування виявилось недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди позивачу то різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою має відшкодувати відповідач.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2011 року підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 вересня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2011 року скасувати, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 24 вересня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.