Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Кредитної спілки "Берегиня" до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу і пені, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 на рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 4 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 6 жовтня 2010 року,

У вересні 2009 року Кредитна спілка (далі – КС) "Берегиня" звернулася до суд з названим позовом.

Позивач зазначав, що 14 серпня 2006 року між КС "Берегиня" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, відповідно до якого кредитна спілка надала відповідачці кредит в розмірі 3000 грн. на строк до 14 серпня 2007 року.

На забезпечення цього кредитного договору між КС "Берегиня" та ОСОБА_7 було укладено договір поруки.

Оскільки ОСОБА_6 порушила графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, КС "Берегиня", уточнивши позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідачок на її користь 2931 грн. заборгованості по кредиту та 7916 грн. 66 коп. процентів за користування ним.

Р ішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 4 грудня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 6 жовтня 2010 року, позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь позивача 10847 грн. 71 коп. заборгованості по кредитному договору та судові витрати.

В обґрунтування касаційної скарги представник ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування судами норм процесуального права та порушення норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд, із висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_6 порушила графік повернення кредиту та відсотків за користування ним; відповідно до умов укладеного між сторонами договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,1644 % в день, а у разі порушення графіку його повернення вона подвоюється; в силу договору поруки ОСОБА_7 несе солідарну відповідальність разом із ОСОБА_6 щодо повернення кредиту КС "Берегиня".

Проте повністю погодитися з таким висновком судів не можна.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При вирішенні справи судом першої інстанції встановлено, що 14 серпня 2006 року між КС "Берегиня" та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 3000 грн. із кінцевим строком повернення кредиту 14 серпня 2007 року.

Згідно із п. 3.1 цього договору плата за користування кредитом (проценти) встановлюється виходячи з процентної ставки 0,1644 % річних за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Проте, місцевий суд, у порушення вимог ст.ст. 213 і 214 ЦПК України, на зазначене уваги не звернув та при визначенні розміру заборгованості по сплаті процентів виходив з розрахунку, наданого позивачем, у якому процентна ставка складає 0,1644 % в день, а не річних, як передбачено п. 3.1 кредитного договору.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. 303 ЦПК України на зазначені обставини уваги не звернув і належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_6

Таким чином, допущені судами при вирішені цієї справи порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги представника ОСОБА_6 – ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 4 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 6 жовтня 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.