Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Маляренка А.В., Мостової Г.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2011 року,

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційнй банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № 226571-CRED від 12 травня 2008 року у розмірі 46688,58 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму сплаченого судового збору в розмірі 406,62 грн. та суму витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат скасовано.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 155,63 грн. з кожного, а також по 40 грн. з кожного витрат на ІТЗ.

Питання про повернення позивачеві судових витрат, сплачених останнім на неналежний рахунок при подачі позовної заяви, підлягало вирішенню судом першої інстанції за відповідною заявою позивача.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій порушує питання про скасування рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2011 року, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права, та просить повернути позовну заяву позивачеві для усунення недоліків, стягнувши з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" за розгляд апеляційної та касаційної скарг згідно ст. 88 ЦПК України на користь відповідача 203,31 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ за кожне засідання, а всього 646,62 грн.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, яким скасовано рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні, судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

За приписами ч. 2 ст. 337 ЦПК не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачі – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням того, що позов у цій справі задоволено, вимоги скаржника про стягнення з позивача на користь відповідача витрат в розмірі 646,62 грн. за розгляд апеляційної та касаційної скарг є безпідставними, оскільки не відповідають приписам ст. 88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2010 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.