Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ткачука О.С. Гримич М.К. Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової й моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року,

У червні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 9 825 грн. 41 коп. і моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн., завдану йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21 листопада 2005 року, о 11 год., у м. Запоріжжі по пр. Леніна в районі Греблі ДГЕС з вини відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року, позов задоволено частково та з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто шкоду в розмірі 4 762 грн. 71 коп. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, й відмовити в позові.

Вивчивши матеріали справ, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарг цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди належним чином і відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінивши подані сторонами докази, дійшли правильного висновку про те, що в дорожньо-транспортній пригоді винними є обидва водії і ступень їх відповідальності є однаковою.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 2 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.