Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Євтушенко О.І., Коротуна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, визначення порядку користування майном, визнання права користування майном; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, визнання права користування житлом; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року та на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2011 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна, визначення порядку користування майном, визнання права користування майном, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Посилався на те, що з 01 травня 1989 р. по 26 травня 2009 року він перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 За час спільного проживання придбали спірну трьохкімнатну квартиру. Свідоцтво про право власності на квартиру видане 13 липня 2006 року, згідно із рішенням виконкому Барської міської-ради за № 374 від 12.05.2006 р., на ім'я ОСОБА_5 Дана квартира складається із трьох жилих кімнат. Однак, в натурі квартира не може бути поділена, оскільки знаходиться на третьому поверсі багатоповерхового будинку. ОСОБА_5 добровільно не бажає поділити квартиру та зареєструвати його в ній. Позивач вважає, що згідно із ст. 60, 63, 70 Сімейного кодексу України, квартира є спільною сумісною власністю, а тому просив суд встановити порядок користування квартирою, виділивши йому жилу кімнату площею 24 кв.м. та балкон, а відповідачці виділити в користування дві жилі кімнати площею 12,5 кв.м. і 11,5 кв.м. із лоджією. Кухню, ванну, туалетну кімнату та коридор залишити у спільному користуванні, визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири та встановити порядок користування вказаною квартирою.

ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя. Посилалася на те, що спірна квартира придбана на її особисті кошти і свідоцтво про право власності видане на її ім'я. Кошти на придбання квартири надавали її брат ОСОБА_8 в сумі 8000 доларів США та батьки, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в сумі 9 000 грн. Дана квартира є кооперативною, вона одна була членом кооперативу, ордер отримувала на себе, особисто вносила пайові внески та ремонт в квартирі проводила за свої особисті кошти, оскільки з позивачем не проживала спільно з 2004 року. Тому просила визнати за нею право власності на квартиру. Крім того, ОСОБА_5 просила поділити автомобіль, який був придбаний у шлюбі та стягнути з позивача на її користь 1\2 вартості автомобіля.

Ухвалою суду дані позови були об'єднані в одне провадження,

Під час судового розгляду ухвалою суду залучено до участі в якості третьої особи з самостійними вимогами дочку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка звернулася з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою та виділення їй в користування кімнату площею 24 кв.м., а підсобні приміщення залишити в спільному користуванні. Посилалася на те, що вона є членом сім'ї власника квартириОСОБА_1, поселена, у спірну квартиру за згодою своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 де є її особисті речі, у зв'язку з чим має право на користування спільною квартирою.

В ході судового розгляду даної справи ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна. Зазначивши, що за половину вартості автомобіля він залишив ОСОБА_5 інше перераховане ним майно, тому просив перераховане ним майно залишити за ОСОБА_5 а йому виділити в натурі та визнати за ним: право власності на автомобіль ВАЗ 21093, 1993 р.в.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10000 грн., як Ѕ вартості легкового автомобіля "ВАЗ 21093", державний номерний знак НОМЕР_1, залишивши автомобіль, у власності ОСОБА_4 В решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено. У позові ОСОБА_6 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 понесені нею судові витрати пов'язані з сплатою судового збору у розмірі 8,50 грн.,157 грн. витрат на ІТЗ та 2500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2011 року рішення Барського районного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Барського районного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень.

Судові рішення постановлені у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема ст..ст. 368 ЦК України, ст.ст.69, 70, 71 СК України та ст.ст. 145, 146 ЖК України.

Судом вірно повно та всебічно досліджені обставини справи, правильно встановлені правовідносини сторін, доказам дана належна оцінка.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.

На підставі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 27 січня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна, визначення порядку користування майном, визнання права користування майном; за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, визнання права користування житлом; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ спільної сумісної власності подружжя; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.