Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Касьяна О.П.,

Кадєтової О.В., Олійник А.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2010 року,

У грудні 2009 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 7 лютого 2007 року між ним та ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором укладено договір іпотеки №014/89/1288/1, згідно з умовами якого відповідач передав в іпотеку квартириАДРЕСА_1. ОСОБА_4 у порушення п. 5.2 договору іпотеки переобладнав вказані квартири у нежитлове приміщення центру здоров’я та краси. Просив суд звернути стягнення на квартири для погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором у розмірі 84 517, 46 доларів США.

Під час розгляду справи ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" змінило позовні вимоги та просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення центру здоров’я та краси по вул. Відінській, 33 в м. Рівне, укладений 16 листопада 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись не те, що вказане майно відчужено іпотекодавцем без згоди банку.

рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2010 року, позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення центру здоров’я та краси (І поверх) по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 16 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 без згоди позивача здійснив реконструкцію майна, яке передано в іпотеку, та у порушення вимог ч. 3 ст. 9 Закону "Про іпотеку" відчужив предмет іпотеки.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. ст. 224 ЦК України тощо), та оспорювані – якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу (1618-15) , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Із матеріалів справи убачається та встановлено судом, що ОСОБА_4 порушено вимоги п. 5.2 договору іпотеки щодо заборони проводити капітальний ремонт будівлі та відчужувати предмет іпотеки.

Укладений 16 листопада 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу приміщення центру здоров’я та краси по АДРЕСА_1 є нікчемним відповідно до положень ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку".

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) ).

Проте ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не зверталося до суду із вимогою про встановлення нікчемності правочину та (або) застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права та не враховано, що недійсним може визнаватися лише оспорюваний договір.

Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального закону, а тому вони підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

У силу ч. 2 ст. 348 ЦПК України підлягає скасуванню й ухвала судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2010 року про відмову ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження у зазначеній вище справі.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2010 року, ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 19 жовтня 2010 року та ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2010 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.