6-12470св11 Про стягнення шкоди - 29.06.2011 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: Смереківська сільська рада про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2011 року,-

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2704 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що провів роботи по встановленню огорожі 05.09.2008 року, а саме: залив фундамент висотою 1 м, товщиною 25 см та довжиною 17 м.

06.09.2008 року ОСОБА_5 керуючи автомобілем ЗІЛ заїхав на встановлений фундамент огорожі, пошкодивши його, чим заподіяв матеріальні збитки. Крім цього, внаслідок таких дій відповідача йому було заподіяно і моральну шкоду, оскільки він витрачає свій час, сили, у нього піднявся тиск, терпів головні болі, і з цього приводу у нього стався нервовий напад.

Відповідач подав зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні громадською дорогою, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 користується земельною ділянкою, яка передана йому у приватну власність, однак, незважаючи на межі земельної ділянки встановив бетонну огорожу поза межами, виступивши на дорогу 1 м 35 см, чим утруднив проїзд мешканцям вулиці та позивачу. Просить постановити рішення яким, зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні дорогою в с. Смереків по вул. Коновальця-Сонячна, зобов’язавши його усунути перешкоди в користуванні дорогою, шляхом знесення бетонної огорожі- фундаменту, що встановлена навколо його господарства з боку АДРЕСА_1 та частини з АДРЕСА_2, та зобов’язати привести виїзд з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 в попередній стан.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 7 червня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2704 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні громадською дорогою відмовлено повністю.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2011 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 7 червня 2010 року в частині стягнення моральної шкоди та відмови в позові ОСОБА_5 – скасовано та постановлено нове, в частині стягнення матеріальної шкоди змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2274 грн. матеріальної шкоди. В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди – відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні громадською дорогою задоволено. Зобов’язано ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні дорогою в с. Смереків по вул. Коновальця-Сонячна, зобов’язавши його усунути перешкоди в користуванні дорогою, шляхом знесення самовільно встановленої бетонної огорожі – фундаменту навколо його господарства з боку АДРЕСА_1 та частини АДРЕСА_2 та зобов’язано привести виїзд з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 в попередній стан. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 8,50 грн. судового збору. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить змінити рішення апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2011 року в частині задоволення зустрічного позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ЛВ №025000 ОСОБА_4 рішенням Смереківської сільської ради від 19.08.1995 року передано у власність земельну ділянку площею 0,338 га. В даному акті визначено зовнішні межі земельної ділянки та суміжні землекористувачі, а саме: довжина земельної ділянки з боку ОСОБА_6 становить 83,40 кв.м, з боку ОСОБА_7 – ширина ділянки становить 19,40 кв.м, з боку земель Смереківської сільської ради – відповідно 82,03 кв.м та з боку дороги загального користування ширина ділянки 27,80 м., в частині повороту з АДРЕСА_2 на головну дорогу земельна ділянка під кутом, довжина якого становить 4,96 м (а.с.5).

Смереківської сільською радою на колективне звернення мешканців села 05.03.2008 року – було проведено заміри земельної ділянки ОСОБА_4, згідно замірів відхилення по лінії склали А-Б – 1,35 м, по лінії В-Г - 0.17 м (а.с.18).

Згідно рішення комісії та протоколу від 07.03.2008 року ОСОБА_4 був попереджений про неможливість будівництва огорожі в намічених ним межах і зобов’язано припинити будівництво (а.с 38).

Згідно доручення суду першої інстанції Смереківською сільською радою створено комісію для обстеження огорожі і фундаменту до неї, а також встановлення чи стоїть огорожа в межах земельної ділянки, переданої позивачу у власність (а.с.33).

Згідно абрису встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_4 поданої Смереківською сільською радою, ширина земельної ділянки від кута до точки А становить 27 м 50 см, що на 30 см вужче, як зазначено в Державному акті, довжина земельної ділянки від АДРЕСА_1 від точки "В" до кута становить 82,10 м, в Державному акті (82,03 м), довжина кута складає 5,10 м, що на 14 см більше ніж в Державному акті, довжина від А до Б з боку ОСОБА_1 84,40 м (в Державному акті 83,40 м) (а.с.33-36).

Отже, апеляційний суд правомірно встановив, що фундамент побудований ОСОБА_4 знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності Смереківської сільської ради, у встановленому порядку ОСОБА_4 не виділялася та відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України вважається самочинним будівництвом.

Однак, апеляційний суд, скасовуючи рішення першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, та задовольняючи зустрічний позов, в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та застосував правову норму, що не підлягає застосуванню, а саме: ч.ч.4,7 ст. 376 ЦК України.

Згідно з правилами ч.ч.4,7 ст. 376 ЦК України суд може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила будівництво не чинити перешкод в користуванні дорогою, зобов’язавши його усунути перешкоди в користуванні дорогою, шляхом знесення бетонної огорожі - фундаменту, що встановлена навколо його господарства та зобов’язати останнього привести виїзд в попередній стан лише за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Отже, за змістом наведеного збудований самочинно об’єкт може бути знесений на підставі судового рішення в передбачених ст. 376 ЦК України випадках у справі за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України згідно якої особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Апеляційний суд на зазначене уваги також не звернув, у зв’язку з чим рішення суду містить суперечливі висновки щодо підстав задоволення первісного та зустрічного позову.

Враховуючи межі касаційного оскарження, рішення апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2011 року підлягає скасуванню підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 336, п.3 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2011 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: Смереківська сільська рада про усунення перешкод у користуванні громадською дорогою передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.