Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Завгородьої І.М.,
Дем’яносова М.В., Колодійчука В.М.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс", третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Крок-ТТЦ", про відшкодування шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс" на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс", третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю "Крок-ТТЦ", про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 15 січня 2009 року вона в магазині "Ашан" придбала телевізор "Тошиба" вартістю 5 529 грн. 29 коп.
У травні 2009 року ОСОБА_3 у вказаному телевізорі виявила недоліки, після чого вона звернулася до відповідача з метою їх безоплатного усунення.
26 червня 2009 року ОСОБА_3 отримала довідку про неремонтнопридатнісь вказаного телевізора, видану ТОВ "Крок-ТТЦ".
1 липня 2009 року ОСОБА_3 отримала довідку в СЦ ТОВ "Равіс" про проведення заміни неякісного товару у продавця на підстав якої вона отримала вартість сплачених нею коштів за телевізор.
Оскільки відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) недоліки товару повинні бути усунуті на протязі чотирнадцяти днів з дати пред’явлення такої вимоги ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду за прострочку виконання зобов’язання під час ремонту телевізора та відшкодувати їй завдану моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс" на користь ОСОБА_3 1 603 грн. 49 коп. у рахунок відшкодування матеріальних збитків та 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 59 грн. 50 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Равіс" просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Відповідно до ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів.
Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Установлено, що у травні 2009 року позивачкою були виявлені недоліки придбаного нею 15 січня 2009 року телевізора "Тошиба".
15 травня 2009 року вона звернулася до відповідача з метою безоплатного усунення виявлених недоліків телевізора.
26 червня 2009 року ОСОБА_3 отримала від ТОВ "Крок –ТТЦ" довідку про неремонтнопридатність указаного телевізора.
1 липня 2009 року ОСОБА_3 отримала довідку в СЦ ТОВ "Равіс" про проведення заміни неякісного товару у продавця на підстав якої вона отримала вартість сплачених нею коштів за телевізор.
Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків за прострочку виконання зобов’язання суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що відповідачем були порушені права позивача, як споживача, оскільки відповідачем перевищено термін передбачений Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) для безоплатного усунення недоліків товару.
Згідно зі ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
За правилами ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні таких вимог, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано доказів, що діями відповідача її здоров’ю було завдано шкоди.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судами допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Равіс" відхилити.
Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
О.О. Дьоміна
Судді:
Н.А. Горелкіна
М.В. Дем’яносов
І.М. Завгородня
В.М. Колодійчук