Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011 року
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Завгородьої І.М.,
Дем’яносова М.В., Колодійчука В.М.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі – ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із вищезазначеним позовом про стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 та її поручителя ОСОБА_5 солідарно заборгованості за кредитним договором у сумі 61 525,48 доларів США, а також 1 700 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, мотивуючи свої вимоги тим, що боржник ОСОБА_4 не виконує зобов’язання за Генеральною кредитного угодою від 4 травня 2007 року та кредитним договором, укладеним у рамках цієї генеральної кредитної угоди від 14 травня 2008 року на суму 60 тис. доларів США, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.
Відповідно до зазначеного договору, а також договору поруки від 4 травня 2007 року, зі змінами, внесеним до нього угодою від 14 травня 2008 року, на підставі ст. 554 ЦК України поручитель ОСОБА_5 несе солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов’язань боржником.
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просив стягнути з відповідачів солідарно загальну суму заборгованості 75 470,43 доларів США та судові витрати.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чергнігівської області від 14 вересня 2010 року позовні вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" борг у розмірі 75 470,43 доларів США, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в розмірі 75 470,43 доларів США, судового збору в сумі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. скасовано. Закрито провадження в справі в частині позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Роз’яснено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" право на звернення до господарського суду з вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення вказаного боргу. Заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5, як солідарного боржника, на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в сумі 75 470,43 доларів США, судового збору в сумі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн. залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в частині стягнення з нього коштів, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, й просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Установлено, що 4 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк "Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладена Генеральна угода №012/16-31/038 строком до 3 травня 2010 року, в рамках якої був отриманий кредит у сумі 285 тис. грн. ( а.с. 3-6).
14 травня 2008 року між ними укладено додаткову угоду № 1 до Генеральної кредитної угоди № 012/16-31/038 від 4 травня 2007 року про внесення змін у п. 1.2 розділу 1 генеральної угоди (а.с. 7).
14 травня 2008 року між банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 010/13-1089/69632 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 60 тис. доларів США ( а.с. 8-12).
Виконання зобов’язань за генеральною кредитною угодою забезпечено договором поруки укладеним між позивачем та ОСОБА_5 4 травня 2007 року ( а.с. 21-22).
14 травня 2008 року ним укладена додаткова угода до договору поруки від 4 травня 2007 року (а.с. 22 зворот).
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні й виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б однією із сторін є фізична особа, а справи, в яких сторонами є виключно юридичні особи, підвідомчі не місцевим судам загальної юрисдикції, а господарським судам.
Установлено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).
Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства в залежності від суб’єктів (юридичної чи фізичної особи – поручителя і (або) боржника).
Таким чином, ч. 1 ст. 543 ЦК України є виключенням із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК України. Тому, у випадку виникнення солідарного обов’язку фізичної та юридичної особи позов може бути пред’явлено до обох боржників в порядку цивільного судочинства.
Отже, висновок апеляційного суду в частині закриття провадження в справі щодо позовних вимог банку до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не відповідає вимогам закону.
Статтею 335 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухвал судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно ч. 3 ст. 338 ЦПК України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду справи в частині позовних вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги банку до ОСОБА_5 суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_4 не виконала взятих на себе зобов’язань за договорами, а ОСОБА_5 взяв на себе солідарне зобов’язання відповідати перед банком по зобов’язанням позичальника уклавши з банком договір поруки та додаткову угоду до цього договору.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення в частині задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_5 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2010 року в частині закриття провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду справи в частині вказаних позовних вимог.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
О.О. Дьоміна
|
Судді:
|
Н.А. Горелкіна
М.В. Дем’яносов
І.М. Завгородня
В.М. Колодійчук
|