Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.

суддів: Горелкіної Н. А.,Писаної Т.О., Попович О.В.,

Хопти С.Ф.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – восьма Харківська державна нотаріальна контора, про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності та вселення до житлового приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2010 року,

У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – восьма Харківська державна нотаріальна контора, про розірвання договору довічного утримання від 28 жовтня 2008 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, оскільки останній не виконує умови договору, визнати за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1.

У процесі розгляду справи позивачка доповнила свої позовні вимоги про вселення у квартиру АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Ухвалою цього ж суду від 4 жовтня 2010 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2010 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2010 року рішення Київського районного суду м.Харкова від 10 вересня 2010 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задоволняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції, на порушення статтей 213, 214 ЦПК України, зазначив, що ОСОБА_3 необхідної допомоги не надавав, свої обов"язки по утриманню позивачки не виконував, про що свідчить її перебування тривалий час, протягом неділі, у квартирі поряд з тілом померлого племінника, незадовільний гігієнічний стан, виникнення заборгованості по сплаті комунальних послуг. Також обґрунтованим є вселення ОСОБА_2 в квартиру, оскільки відповідач змінив замки з вхідними дверями і не дав ключи позивачці.

При цьому суд першої інстанції не з"ясовував чи дійсно відповідач не виконував умови договору довічного утримання, свідки не допитувалися, суд лише послався на звернення гр. ОСОБА_4 до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, однак їй було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо відповідача за відсутності в його діях складу злочину по відношенню до ОСОБА_2 Сама ж ОСОБА_4 судом першої інстанції також не допитувалась.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, перевірив доводи апеляційної скарги відповідача, з"ясував всі обставини по справі і дійшов до обгрунтованого та правомірного висновку про те, що ОСОБА_3 належним чином виконував умови Договору довічного-утримання, що було підтверджено допитаними в суді апеляційної інстанції свідками, підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 755 ЦК договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

За змістом вказаної норми закону підставою для розірвання на вимогу відчужувача договору довічного утримання є невиконання або неналежне виконання умов договору, тому посилання суду на напружені стосунки сторін, неспроможність відповідачки налагодити стосунки та завоювати прихильність позивачки, не є обставинами, які дають підстави для розірвання договору довічного утримання.

Обставини справи свідчать про те, що відповідач належним чином виконував вимоги договору довічного утримання про що зазначено в рішенні суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного судом апеляційної інстанції ухвалено законне та обгрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 344, 349 ЦПК України колегія суддів Судової платаи у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Рішення судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25 листопада 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.