Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Статутного територіально – галузевого об"єднання "Південна залізниця", ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа: ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою представника Статутного територіально – галузевого об"єднання "Південна залізниця" - Тура Романа Сергійовича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02.03.2011 року,-

У серпні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів та просила постановити рішення, яким стягнути з останніх матеріальну шкоду в сумі 8457,00 гривень та моральну шкоду в сумі 5000,00 гривень, посилаючись на те, що 25.07.2008 року дрезиною ДГКУ 3003 під керуванням машиніста ОСОБА_10 було здійснено наїзд на трьох корів, внаслідок чого дві корови були смертельно травмовані, а тому вважає, що діями пастухів, які є відповідачами про справі та галузевого об"єднання "Південна залізниця", якій належить джерело підвищеної небезпеки, їй, як власниці вказаних корів, завдано шкоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2011 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02.03.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково, а саме на її користь з відповідача Статутного територіально – галузевого об"єднання "Південна залізниця" стягнута матеріальна шкода в розмірі 5919 грн. 90 коп. та моральна шкода в розмірі 3500 грн. 00 коп., а всього 9419,90 гривень, а також судові витрати, а з відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9 в солідарному порядку стягнута матеріальна шкода в розмірі 2537 грн. 10 коп. та моральна шкода в сумі 500,00 гривень, а також судові витрати.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02.03.2011 року, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 25.07.2008 року на дільниці залізничної колії стався випадок травмування корів в кількості трьох голів дрезиною, що належить південній залізниці, власником двох з яких є ОСОБА_6, а випас їх на полі здійснювали ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в порядку черговості.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що зіткнення створили обидві сторони, як джерело підвищеної небезпеки – дрезина, так і пастухи, які випасали корів, а тому врахувавши обставини наїзду, суд визнав вину відповідача СТГО "Південна залізниця" в особі Сумської дистанції колії в 70%, а вину відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в 30 %.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2011 року та ухвали апеляційного суду Сумської області від 02.03.2011 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановлюючи ступінь вини відповідачів по справі вірно застосував положення п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, яка передбачає, що розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу представника Статутного територіально – галузевого об"єднання "Південна залізниця" - Тура Романа Сергійовича – залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02.03.2011 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.