Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 2 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 1 березня 2011 року,

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з указаним позовом, який мотивували тим, що 13.04.2010 року уклали з відповідачем договори про "Мультивалютний вклад" на три місяці з процентною ставкою 10,25 % річних, згідно яких банк відкрив рахунки на вклади по 6000 Євро кожному.

19 травня 2010 року позивачі звернулись до банку із заявами про конвертацію всієї суми вкладів в долари США і в цей же день конвертацію було здійснено.

8червня 2010 року позивачі звернулись до банку із заявою про дострокове розірвання договорів та отримання вкладів. При отриманні вкладів позивачі виявили, що після конвертації сума вкладу кожного становить по 7141,38 доларів США, а не по 7456,8 доларів США, як вони вирахували відповідно до крос-курсу 1,2428.

В зв’язку з чим просили суд стягнути з банку на користь кожного 315,42 доларів США як недоотриманні суми вкладу та по 10,5 доларів США недоплачених відсотків.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 2 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 1 березня 2010 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення кожному по 315,42 доларів США, як недоотриманні суми вкладу та недоплачених відсотків.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 Цивільно-процесуального кодексу України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 2 грудня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 1 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.