Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Житомирагропроект", Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, індексації заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 липня 2012 року,

У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 2 січня 2007 року, яке набрало законної сили 26 квітня 2007 року, його було поновлено на роботі на посаді директора ДКПВІ "Житомирагропроект". Зазначене рішення суду не виконано, тому вважає, що він має право на виплату коштів у порядку ст. ст. 235, 236, 237-1 КЗпП України, Закону України "Про індексацію доходів населення" (1282-12) . Просив стягнути з відповідачів на його користь 7 909 грн 2 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 122 596 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, 6 676 грн 19 коп. індексації заробітної плати, 50 тис. грн відшкодування моральної шкоди, 10 тис. грн витрат на правову допомогу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Міністерства аграрної політики України на користь ОСОБА_4 6 720 грн 2 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 101 920 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, 6 675 грн 19 коп. індексації заробітної плати, а всього 115 315 грн 19 коп. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23 липня 2012 року рішення районного суду скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення індексації та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до Міністерства аграрної політики України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за пропуском строку звернення до суду. Відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до Міністерства аграрної політики України про стягнення індексації за безпідставністю. Змінено рішення районного суду в частині стягнення з Міністерства аграрної політики України на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, зменшено суму стягнення з 101 920 грн до 101 582 грн. Зменшено розмір судового збору з 1 700 до 1 016 грн. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Міністерство аграрної політики та продовольства України просить рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, правильним є посилання на норми ст. 33 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", ст. ст. 235, 236 КЗпП України. Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, таким чином, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України відхилити, рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.