Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Гончара В.П., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Олійник А.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про примусове виконання зобов'язання виплати страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу, визнання частково недійсним умов договору та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє від імені акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 травня 2010 року, додаткове рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 9 вересня 2010 року, рішення апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року,

У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом, в якому зазначав, що 26 січня 2009 року між ним та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № ВІП 1, за яким він застрахував легковий автомобіль "Фольксваген-Пасат" на суму 85 000 грн. 31 січня 2009 року автомобіль, який знаходився на подвір’ї і його двигун працював на прогріві, загорівся. Причиною загорання згідно довідки-заключення про причини виникнення пожежі є внутрішня несправність електрообладнання автомобіля. В цей же день позивач звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхової суми. Страховик затягував виплату страхового відшкодування, що вплинуло на його психологічний стан. Посилаючись на викладене просив задовольнити його позов.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 19 травня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано невиконання умов договору страхування від 26 січня 2009 року протиправним, визнано п. 6.3. зазначеного договору, який укладений між ОСОБА_5 та акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", недійсним, стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, завдану невиконанням умов договору в сумі - 48640 грн. 9 коп., моральну шкоду в розмірі - 50 000 грн., вартість витрат на правову допомогу в розмірі - 12 000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн. та 486 грн. - судового збору.

Додатковим рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 9 вересня 2010 року стягнуто з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_5 4741 грн. 9 коп. втрат від інфляційних процесів.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року, рішення суду першої інстанції від 19 квітня 2010 року в частині визнання недійсним п. 6.3. договору страхування від 26 січня 2009 року, стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. та додаткове рішення районного суду від 9 вересня 2010 року про стягнення на користь ОСОБА_3 втрат від інфляційних процесів в сумі 4741 грн. 9 коп. скасовано, і ухвалене в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 травня 2010 року в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" пені і витрат на правову допомогу змінено, зменшено розмір стягнутої пені до 6 943 грн. 82 коп., а розмір витрат на правову допомогу до 2028 грн. 40 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє від імені акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_5 відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 26 січня 2009 року між ОСОБА_3 та АТ "Українська пожежно-страхова компанія" було укладено договір страхування наземного транспортного засобу № ВІП 1, за яким позивач застрахував легковий автомобіль марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 85 000 грн. (а. с. 8).

31 січня 2009 року вказаний автомобіль, двигун якого працював для прогріву, загорівся.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що автомобіль позивача загорівся внаслідок причин внутрішнього характеру, що відповідно до ч. 2 п. 1 п.1 договору страхування є страховим випадком, а тому на відповідачеві лежить обов’язок по виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із п. 7.2.11 укладеного між сторонами договору страхування до страхових випадків не відноситься коротке замикання електроустаткування та електромережі ТЗ, що виникло внаслідок експлуатації його в технічно несправному стані.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що пошкодження автомобіля позивача внаслідок пожежі не є страховим випадком, оскільки причиною її виникнення була несправність виробничого обладнання автомобіля, тобто мали місце обставини, передбачені наведеним пунктом договору.

На підтвердження заперечень представником відповідача подано довідку-заключення про причину виникнення пожежі легкового автомобіля (а. с. 17-19).

На порушення вимог ст. ст. 212, 215, 315 ЦПК України в рішенні суду першої і апеляційної інстанції оцінка цьому доказу не дана, мотивів відхилення заперечень відповідача на позов в цій частині не наведено.

Тому погодитись з судовими рішеннями в частині вирішення позову ОСОБА_3 про примусове виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу неможливо, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вказані порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.

Оскільки стягнення пені, питання щодо розподілу судових витрат залежить від вирішення спору про виплату страхового відшкодування, то судові рішення мають бути скасовані і в цій частині.

Касаційна скарга не містить доводів про незаконність рішення апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року, яким скасовані рішення та додаткове рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним п. 6.3. договору страхування від 26 січня 2009 року, стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., втрат від інфляційних процесів в сумі 4741 грн. 9 коп., і ухвалене в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог. Неправильного застосування норм матеріального права або процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення в цій частині не виявлено.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє від імені акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", задовольнити частково.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 травня 2010 року, рішення апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року в частині вирішення позову ОСОБА_3 про примусове виконання зобов'язання по виплаті страхового відшкодування за договором страхування транспортного засобу, стягнення пені, розподілу судових витрат скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 16 листопада 2010 року, яким скасовані рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 19 травня 2010 року та додаткове рішення цього ж суду від 9 вересня 2010 року першої інстанції в частині визнання недійсним п. 6.3 договору страхування від 26 січня 2009 року, стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., втрат від інфляційних процесів в сумі 4741 грн. 9 коп., і ухвалене в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.